DIGITAL COMPETENCE OF THE TEACHER AS AN ELEMENT OF DIGITALISATION OF THE EDUCATIONAL PROCESS
Оксана Костюк, методист Сторожинецького лісового фахового коледжу
Oksana Kostiuk, methodologist of Storozhynets Forestry College
Анотація. У сучасних умовах розвитку цифрової економіки ключову роль відіграють цифрова грамотність і цифрові навички, які визначають здатність людини ефективно застосовувати знання, сучасні інформаційні технології, засоби комунікації та програмні продукти. Цифрова грамотність є важливою складовою інформаційної культури особистості, оскільки забезпечує впевнене користування сучасними технологіями як у професійній діяльності, так і в повсякденному житті, а також дає змогу шукати, аналізувати та критично оцінювати інформацію з різних джерел.
Abstract. In the modern era of digital economy development, digital literacy and skills play a crucial role in determining an individual’s ability to effectively apply knowledge, utilize contemporary information technologies, communication tools, and software products. Digital literacy is an essential component of an individual’s information culture, enabling confident use of modern technologies both in professional activities and daily life. It also facilitates the ability to search for, analyze, and critically evaluate information from multiple sources.
Сьогодні спостерігається стрімка інформатизація суспільства, завдяки якій воно перетворюється на високотехнологічне, цифрове. Впровадження цифрових технологій у систему освіти відкриває можливості розроблення й використання абсолютно нових методів викладання та навчання. Розвиток цифрової компетентності педагога є одним із ключових питань освіти, що пов’язані з викликами сучасного інформаційного суспільства і швидкоплинними технічними й технологічними процесами. Освітяни повинні йти в ногу з часом, швидко та ефективно реагувати на виклики ХХІ століття, вміти застосовувати новітні цифрові засоби, створювати відповідне середовище для своїх студентів, знати шляхи і способи безпечного поводження в інтернеті, а також бути здатними захищати особисту інформацію в цифровому просторі. Тому для педагога нагальною потребою є формування його цифрової компетентності.
Виклад основного матеріалу. Цифрова компетентність педагогічного працівника – це складне, динамічне, цілісне інтегративне утворення особистості, яке є його багаторівневою професійно-особистісною характеристикою у сфері цифрових технологій і досвіду їх використання, що обумовлене, з одного боку, потребами й вимогами цифрового суспільства, з другого – появою цифрового освітнього простору, котрий змінює освітню (навчально-виховну) взаємодію всіх її учасників, відрізняється широким залученням інтернету, цифрових систем зберігання та первинної систематизації даних, а також автоматизованих цифрових аналітичних систем, що дає змогу ефективніше здійснювати професійну діяльність та водночас вимагає (можливо, стимулює або потребує) постійного професійного саморозвитку. Варто зауважити, що поняття «цифрова компетентність» охоплює навички роботи в цифровому середовищі й містить соціокультурну складову.
Цифрову компетентність учені трактують як наявність знань, умінь і здатність застосовувати їх у професійній діяльності; вміння аналізувати, класифікувати, систематизувати, використовувати програмні засоби. Вона демонструє продуктивність діяльності, застосування на практиці набутих знань і вмінь.
Сфера освіти, як і всі сфери життя суспільства, зазнала сильних змін в умовах пандемії та воєнного стану. Перехід на дистанційне навчання, зумовлений карантинними обмеженнями, став неочікуваним та доволі серйозним випробуванням для всіх учасників освітнього процесу – освітян, студентів та їхніх батьків. Війна внесла значні зміни в наше повсякденне життя, але всі ми вчилися та продовжуємо вчитися жити в цих нових умовах: хтось – продовжувати здобувати освіту, а хтось – працювати.
Частина учасників освітнього процесу через загрозу життю, бойові дії та тимчасову окупацію окремих територій вимушено перемістилася в межах України або за кордон. Багато педагогів та здобувачів освіти все ще залишаються на тимчасово окупованих територіях та потребують особливої підтримки держави. Деякі заклади освіти були фізично зруйновані. Переміщені за кордон батьки та здобувачі освіти потребували та все ще потребують державної й міжнародної підтримки для забезпечення можливості для продовження навчання дітей.
Після тривалої розгубленості всім довелось прийняти цей виклик та поступово адаптовуватись до реалій сьогодення, розпочинати процес навчання у закладах в умовах воєнного стану. Заклади фахової передвищої освіти зіткнулися з різними проблемами та питаннями, що стосуються організації освітньо-виховного процесу, а саме – наявність укриттів, можливість та необхідність залучення до освітнього процесу всіх учасників та використання змішаної форми навчання.
Сьогоднішній день, в умовах воєнного стану, ставить якісно нові вимоги до освітнього рівня молодшого бакалавра, серед яких варто виокремити: знання законодавчої бази для прийняття правильних рішень; володіння автоматизованими обліковими системами для ефективнішої роботи; практичними навичками для конкурентоспроможності на ринку праці.
У Сторожинецькому лісовому фаховому коледжі під час підготовки студентів за спеціальностями «Лісове господарство», «Облік і оподаткування», «Геодезія та землеустрій» значна увага приділяється практичному навчанню, що є важливою складовою освітнього процесу. Його метою є закріплення та поглиблення знань, отриманих в процесі теоретичної підготовки, та формування у студентів необхідних умінь й навичок з обраної спеціальності.
За змішаної форми навчання, враховуючи сьогоденні умови, викладачі коледжу активно використовують інтерактивні методи викладання та індивідуальний підхід до кожного студента. Теоретичний матеріал, практичні, лабораторні роботи, тестові завдання з навчальних дисциплін розміщені на платформі Moodle, під час онлайн-викладання лекцій користуємося сервісами Google.
Викладачі Сторожинецького лісового фахового коледжу в умовах дистанційного навчання використовують освітню платформу Moodle. Кожен викладач має окремі курси з навчальних дисциплін, де розміщує навчально-методичні матеріали. Мета курсів полягає в засвоєнні здобувачами освіти теорії та практики з освітніх компонентів з використанням різноманітних методів навчання та контролю (рис.1). Процес навчання має комплексний характер і включає лекційні та практичні заняття. Значна увага приділяється формуванню у студентів практичних навичок. Лекційні заняття проводяться з використанням Google-сервісів, а саме – відеоконференцій у Google meet, паралельно студенти використовують лекції, розміщені на освітній платформі Moodle (рис.2).
Ефективність викладання матеріалу в умовах дистанційного навчання, так як і очного, залежить від взаємодії викладача та студентів, їхньої готовності, вміння та бажання оволодівати знан-нями.
Викладачі коледжу постійно підвищують ділову, професійну та цифрову компетентність, проходять курси підвищення кваліфікації у Науково-методичному центрі вищої та фахової передвищої освіти, Полтавському університеті економіки і торгівлі, ТОВ «Академія цифрового розвитку», Prometheus, використовують матеріали вебінарів, тренінгів, курсів, онлайн-уроків, відеотрансляцій, що проводять платформи Я-бухгалтер, 7eminar.com та багато інших. Активно беруть участь у всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях [1].
Висновок. Використання новітніх інформаційних технологій під час підготовки фахівців забезпечить виконання одночасно декількох функцій: візуалізацію навчального матеріалу, економію навчального часу, забезпечення доступності і якості знань, сприяння виробленню умінь і навичок, які дозволяють швидко і своєчасно контролювати процес навчання, тим самим зростає конкурентоспроможність випускників на ринку праці. При цьому інформаційно-технічні засоби навчання виступають невід’ємною складовою частиною освітнього процесу і дозволяють чітко та оперативно вирішувати завдання підготовки висококваліфікованих фахівців.
№1,2025
Автор публікації
