Інна Несіна, методист лабораторії цифрових та медіатехнологій в освіті,
Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти
Анотація. У статті розглянуто особливості створення сучасних електронних освітніх ресурсів як комплексних цифрових продуктів. Висвітлено роль методиста, педагога, редактора, вебдизайнера та сучасних цифрових технологій у процесі розроблення електронного контенту. Обґрунтовано необхідність міждисциплінарної взаємодії фахівців для забезпечення якості, доступності та ефективності цифрових освітніх ресурсів. Особливу увагу приділено актуальності командного підходу в умовах цифрової трансформації освіти та викликів воєнного часу.
Abstract. This article examines the specific features of creating modern digital educational resources as comprehensive digital products. It highlights the role of the methodologist, teacher, editor, web designer and modern digital technologies in the process of developing digital content. It justifies the need for interdisciplinary collaboration among specialists to ensure the quality, accessibility and effectiveness of digital educational resources. Particular attention is paid to the relevance of a team-based approach in the context of the digital transformation of education and the challenges of wartime.
Цифрова трансформація освіти суттєво змінює підходи до створення, поширення та використання освітнього контенту. Відповідно до Концепції цифрової трансформації освіти і науки України одним із пріоритетних напрямів розвитку освітньої сфери є забезпечення доступу до якісних цифрових освітніх ресурсів та створення сучасного цифрового освітнього середовища. Виконання цього завдання є одним із приоритетів Науково-методичного центру вищої та фахової передвищої освіти.
Сьогодні електронний освітній ресурс уже не сприймається як електронна копія друкованого підручника чи набір файлів у мережі. Він стає повноцінним цифровим продуктом, який поєднує педагогічний зміст, методичне проєктування, візуальний дизайн, технологічні рішення та орієнтацію на потреби викладача і здобувача освіти.
Особливої актуальності ця проблема набула в умовах воєнного стану, коли цифрові ресурси стали важливим інструментом забезпечення безперервності освітнього процесу незалежно від місця перебування здобувачів освіти та педагогічних працівників.
Від задуму до концепції: роль методиста
Будь-який цифровий продукт починається не з дизайну і навіть не зі створення контенту. Його основою є методична концепція.
Саме методист визначає:
- для кого створюється ресурс;
- яку освітню проблему він має вирішити;
- яких результатів навчання необхідно досягти;
- який формат буде найбільш ефективним;
- які методи та інструменти навчання доцільно використовувати.
Створення електронного ресурсу можна порівняти з будівництвом будинку. Методист створює проєкт і визначає архітектуру майбутнього продукту. Він задає логіку, структуру та педагогічні принципи, які надалі стають основою всієї розробки.
Методист фактично виступає архітектором цифрового освітнього середовища, перетворюючи навчальний зміст на цілісний цифровий досвід користувача.
Педагог як автор змісту
Після визначення методичної концепції до роботи долучається педагог або експерт предметної галузі.
Його основним завданням є створення якісного навчального контенту, який повинен бути:
- науково достовірним;
- актуальним;
- структурованим;
- доступним для сприйняття;
- адаптованим до цифрового формату;
- орієнтованим на активну взаємодію здобувача освіти з матеріалом.
Педагог виступає носієм професійних знань і практичного досвіду. Саме він забезпечує змістову цінність освітнього ресурсу.
Однак навіть найкращий навчальний матеріал не гарантує ефективності цифрового продукту. Без належного методичного проєктування існує ризик створити лише електронну версію друкованого підручника, яка не використовує можливості сучасних цифрових технологій.
Тому взаємодія педагога та методиста є визначальною умовою створення якісного електронного ресурсу.
Редактор: від тексту до зрозумілого продукту
Важливою складовою процесу розроблення є редакторська робота.
Редактор забезпечує:
- логічність викладу матеріалу;
- єдність термінології;
- усунення надмірностей;
- адаптацію тексту до цифрового середовища;
- створення системи заголовків та смислових акцентів.
У сучасному цифровому просторі освітній контент конкурує за увагу користувача не лише з іншими навчальними матеріалами, а й із соціальними мережами, відеоплатформами та численними цифровими сервісами.
Тому роль редактора сьогодні значно ширша за традиційне літературне редагування. Він допомагає зробити матеріал зрозумілим, зручним для сприйняття та ефективним для навчання.
Кожен заголовок, короткий текстовий блок, візуальний акцент чи інтерактивний елемент працює на утримання уваги користувача та підвищення результативності навчання.
Вебдизайнер як творець користувацького досвіду
Одним із ключових чинників успішності електронного освітнього ресурсу є якісний дизайн.
Сучасний вебдизайнер:
- створює логіку навігації;
- організовує структуру екранів;
- розробляє інфографіку та візуальні підказки;
- працює з кольоровими акцентами;
- забезпечує адаптивність ресурсу для різних пристроїв;
- дбає про доступність цифрового продукту для різних категорій користувачів.
У цифровій освіті дизайн – це не про декоративність. Його головна функція полягає у створенні комфортного та інтуїтивно зрозумілого середовища навчання.
Дизайнера можна назвати режисером уваги. Саме він визначає, як користувач рухатиметься ресурсом, які елементи помітить першими та наскільки легко взаємодіятиме з навчальним контентом.
Після того, як веб‑дизайнер завершує роботу, електронний посібник розміщується на спеціалізованих платформах Медіатека електронних засобів навчання nmcbook.com.ua та освітня платформа edu.nmcbook.com.ua. Розміщення на таких ресурсах забезпечує доступність електронного посібника для широкого кола викладачів і здобувачів освіти, інтегрує його в сучасну цифрову освітню екосистему та гарантує стабільний доступ до матеріалів.
У команді розробників важливу роль відіграє Full‑stack інженер освітніх платформ, який забезпечує технічну реалізацію та підтримку електронного ресурсу після завершення етапу дизайну. Він відповідає за інтеграцію посібника у платформу, налаштування серверної логіки, оптимізацію швидкодії, коректне відображення матеріалів на різних пристроях, а також за безпеку даних і стабільність роботи системи. Завдяки роботі Full‑stack інженера електронний посібник функціонує безперебійно, підтримує інтерактивні елементи та залишається доступним для користувачів у довгостроковій перспективі.
Командна взаємодія як основа якості
Практика створення успішних електронних ресурсів демонструє, що найкращі результати досягаються завдяки командній роботі.
У цьому процесі:
- методист формує методичну рамку;
- педагог створює зміст;
- редактор забезпечує якість сприйняття матеріалу;
- дизайнер формує користувацький досвід;
- технічні фахівці реалізують функціональні можливості продукту.
Важливо, щоб робота здійснювалася не послідовно, а синхронно. Коли педагог розуміє принципи дизайну, редактор враховує методичні вимоги, а дизайнер орієнтується на педагогічні цілі, виникає якісний цифровий продукт, здатний забезпечити ефективне навчання.
Саме комунікація між усіма учасниками процесу стає головною умовою успіху.
Штучний інтелект як новий учасник команди
Останніми роками до процесу створення освітніх ресурсів активно залучаються інструменти штучного інтелекту. Вони допомагають: генерувати ідеї, аналізувати великі обсяги інформації, створювати графічні матеріали, автоматизувати окремі етапи розроблення, персоналізувати навчальний контент.
Разом із тим штучний інтелект не може повністю замінити професійну експертизу педагогів та методистів. Він не здатний самостійно визначити освітні потреби аудиторії, педагогічну доцільність чи методичну ефективність тих чи інших рішень. Тому сьогодні штучний інтелект доцільно розглядати як додатковий інструмент підтримки творчої та професійної діяльності команди розробників.
Значення електронних ресурсів в умовах сучасних викликів
Сьогодні цифрові ресурси виконують значно ширшу функцію, ніж просто надання доступу до навчальних матеріалів. Вони забезпечують:
- безперервність навчання;
- гнучкість освітнього процесу;
- можливість навчатися у власному темпі;
- доступ до якісного контенту незалежно від місця перебування;
- підтримку змішаного та дистанційного навчання.
В умовах війни електронні ресурси стали одним із ключових інструментів збереження стійкості освітньої системи України. Саме тому особливого значення набуває їх якість, доступність та методична обґрунтованість. Сучасний електронний освітній ресурс є результатом складної міждисциплінарної взаємодії. Його якість визначається не лише змістом навчального матеріалу, а й ефективністю методичного проєктування, редакторського опрацювання, дизайнерських рішень та технологічної реалізації. Командний підхід дозволяє створювати цифрові продукти, які є доступними, адаптивними, зрозумілими та орієнтованими на потреби здобувачів освіти.
Цифровізація освіти не означає заміну педагога технологіями. Навпаки, вона відкриває нові можливості для підвищення ефективності навчання, надаючи педагогу сучасні інструменти для реалізації освітніх цілей. Саме тому розвиток культури співпраці між методистами, педагогами, редакторами, дизайнерами та технічними фахівцями стає одним із ключових чинників успішного розвитку цифрової освіти в Україні.
Список використаних джерел:
- Биков В. Ю. Цифрова трансформація суспільства і розвиток комп’ютерно-технологічної платформи освіти і науки України // Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. Т. 70. № 2. С. 1–17.
- Биков В. Ю., Спірін О. М., Пінчук О. П. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти // Вісник НАПН України. 2020. Т. 2. № 1.
- Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.
- Концепція цифрової трансформації освіти і науки України до 2026 року. Міністерство освіти і науки України, 2021.
- Морзе Н. В., Буйницька О. П., Варченко-Троценко Л. О. Цифрова компетентність педагогічних працівників: теорія і практика формування. Київ, 2021.
- Branch R. M. Instructional Design: The ADDIE Approach. New York : Springer, 2009.
№3, 2026
Автор публікації
