The impact of distance learning on the student environment: problems and solutions
Лілія Войтюк, викладач ВСП «Новокаховський політехнічний фаховий коледж» Національного університету «Одеська політехніка»
Lilia Voytyuk, lecturer at Novokakhovka Polytechnic Vocational College’ National University ‘Odesa Polytechnic’
Анотація. У сучасному світі розвиток технологій неминуче впливає на систему освіти, змінюючи традиційні форми навчання та спричиняючи швидке розширення дистанційного навчання. Однак, разом зі зростанням популярності цієї форми навчання, виникають різноманітні виклики та проблеми, зокрема щодо академічної успішності студентів та міжособистісних відносин здобувачів освіти.
Abstract. In the modern world the development of technology inevitably affects the educational system, transforming the traditional forms of learning and leading to the rapid expansion of distance learning. However, along with the growing popularity of this form of education, various challenges and issues arise, particularly regarding students’ academic success and interpersonal relationships among learners.
Сучасні реалії життя внесли свої корективи у звичний освітній процес. На заміну спілкуванню віч-на-віч, сидінню за партами прийшли нові форми навчання, однією з яких стали відеоконференції. Такий формат здобуття освіти дає можливість студентам освоювати матеріал незалежно від їхнього місцезнаходження. Дистанційні форми навчання допомагають студентам відчувати себе в безпеці. Щоб бути присутнім на занятті, не потрібно витрачати час на шлях до коледжу, адже можна просто сісти за ноутбук, комп’ютер чи взяти телефон. Але якою б зручною та універсальною не здавалася онлайн-освіта, усе-таки в ній є і недоліки [2].
Студенти страждають від браку взаємодії й соціальної ізоляції. Освітній процес – це не лише вивчення матеріалу, а й нові знайомства, друзі, стосунки. Щодня проводячи час на парах, звикаєте до одногрупників, стаєте друзями. Це додає легкості в навчанні, мотивує. Є люди, з якими у вас спільні інтереси, можна обговорити тему, отримати чи попросити про допомогу. Усе це впливає на загальне ставлення до навчання. Також має місце конкуренція, бо за кожне заняття студент отримує певну оцінку, і важливо, аби ця конкуренція була «здоровою». Під час онлайн-навчання студенти контактують лише з викладачем, відповідаючи на запитання, і можуть зовсім не спілкуватися з товаришами [1].
Як же покращити стосунки між студентами?
- Створювати простір для неформального спілкування (групи в соцмережах, тематичні зустрічі).
- Залучати студентів до спільних проєктів.
- Заохочувати взаємну підтримку через менторство або консультації між одногрупниками.
Не секрет, що під час навчання онлайн, у віддаленому режимі студенти можуть займатися своїми справами, причому іноді на тому самому девайсі. Навіть з увімкненою камерою, коли здається, що слухач або слухачка дивляться на викладача, вони насправді можуть писати повідомлення в соцмережах, робити нотатки, дивитися смішні відео із вимкненим мікрофоном тощо.
То як тримати увагу здобувачів освіти? Якщо людям нецікаво навчатися, процес опанування нових знань стає обов’язком, який втомлює та демотивує студентів і виснажує викладачів. Фактично це стає марною тратою часу для обох сторін. Тож давайте ближче розглянемо, що таке залучення студентів, і обговоримо способи, як його підвищити під час навчання онлайн.
Залучення студентів може виражатися по-різному. Скажімо, студенти роблять нотатки, активно слухають, ставлять запитання та відповідають на них, докладають зусиль під час індивідуальних чи групових занять, звертаються до викладача за додатковими ресурсами чи беруть додаткові завдання. Водночас мотивацією цих дій мають бути не високі оцінки, а справжня зацікавленість у предметі вивчення.
Термін «залучення студентів» набув популярності лише в останні роки. Викладачі перенесли свою увагу зі знань, які вони дають, на студента, який ці знання здобуває. Сьогодні кожен може знайти практично будь-яку інформацію в інтернеті, тож тепер головна мета викладачів – зробити так, щоб студент отримав задоволення від процесу навчання, зацікавити молодь тим, що вони вивчають, запалити їхній азарт і натхнення. Усього цього можна досягти, залучивши студентів.
Різновиди залучення студентів до онлайн-навчання. Є три типи залучення студентів, про які нам треба знати [3]:
- Поведінковий. Поведінкове залучення стосується дій студентів: вони не пропускають заняття і приходять на них вчасно, виконують домашні завдання та відповідають на запитання. Це легко помітити, просто спостерігаючи за поведінкою здобувачів освіти.
- Пізнавальний. Когнітивне залучення означає бажання вчитися: студенти ставлять запитання та шукають додаткові ресурси, щоб глибше зануритися в деякі теми. Ви можете виміряти когнітивну активність, подивившись на поведінку студентів або запитавши їх про те, яка з останніх тем цікавила їх та про що вони шукали додаткову інформацію самостійно.
- Емоційний. Емоційне залучення означає задоволення від процесу навчання та позитивні стосунки з викладачем та іншими студентами. Визначити це можна за допомогою анонімного опитування. Якщо ви дозволите третій стороні збирати та аналізувати результати, у вас буде більше шансів отримати чесні відповіді. На мою думку, успішнішими зараз є ті викладачі, які вміють утримувати увагу слухачів на собі й своєму предметі тими самими засобами, якими користується шоу-бізнес.
Що я маю на увазі? Перший аспект – це здатність викладача «міняти ролі». Якщо в аудиторії монотонно «начитувати» матеріал, студентство може не сприймати, але змушене буде слухати. Коли ж викладач говорить нудним голосом у телефоні або комп’ютері, на нього перестануть звертати увагу вже за п’ять хвилин.Другий аспект: без прикладів із практики, лише «голою» теорією, неможливо утримати зацікавленість студентів.І третє: якщо не ставити слухачам питань, не створювати «інтерактивів», причому з обов’язковим залученням, можна швидко втратити увагу. Більшість викладачів (і молодших, і досвідченіших) говорять: щоб студенти користувалися цим матеріалом, я спочатку маю прочитати лекцію. Але лекція «вибиває» аудиторію з режиму уваги дуже швидко.
Для успішного викладання онлайн потрібно використовувати допоміжні прийоми, інструменти та засоби. Наприклад, постійно змінювати стиль викладання (говорити жартівливо чи серйозно), чергувати теорію з практичними прикладами.
Варто застосовувати, як я це називаю, «постійне підсмикування аудиторії». Технічно це має такий вигляд: викладач дає певний обсяг матеріалу й запитує, чи всі зрозуміли. Якщо слухачі увімкнули камери, можна попросити, наприклад, «чимось порухайте, щоби було видно, що вам усе ясно». Однак є частина слухачів, яка ніколи не буде вмикати камери, як не вмовляй. Крім того, часом увімкнути відео не дозволяє зв’язок. У таких випадках можна використати чат – сформулювати питання з відповіддю «плюс-мінус», «одиничка» чи «нулик» тощо. Наприклад: «У кого таке траплялося, поставте плюс», «Хто із цим не стикався, поставте мінус».
Важливо хоч би мінімально відреагувати на отримані відповіді: «О, ясно, у половині випадків ви бачили те, про що я говорю» або: «Дякую, у кого ще таке питання?». На такі ремарки цілком можна отримати потік «плюсиків» від слухачів і відповідно скоригувати діалог. Наприклад, поглибити залученість у тему так: «Добре, 60 % говорять, що таке було, а тепер, будь ласка, хто поставив плюс, напишіть додатково, одним реченням, що для вас було найважчим?». І слухачі починають писати.
Викладачу під час роботи в онлайн доводиться опановувати всі можливості отримання інформації – відео, аудіо й текст. Хтось зі студентів говорить на камеру, хтось пише в чат, який треба озвучувати, бо він не в усіх увімкнений, – причому важливо подякувати кожному, хто написав, за участь. Коли так працюєш, отримуєш фідбек на кшталт: «Знаєте, у нас не було відчуття, що ми в онлайні: у нас інтерактиви, ви постійно щось запитуєте, є відеоперебивки».
Чого не слід робити онлайн? Однозначно не треба перетворювати заняття на суцільну лекцію. Деякі викладачі настільки гарно працюють із питаннями й відповідями, що ставлять три слайди на екран, а решту розповідають словами. І все ж таки в онлайн велика кількість інформації має бути на екрані. Покладатися лише на власну майстерність і відповідальність слухачів, які все занотують зі слів викладача, не варто. І, звісно, не слід відмовлятися від інтерактивів.
Й останнє: хтось говорить, що онлайн – це лише милиця, яку ми підставляємо, поки немає змоги вийти в офлайн. Але вже третій рік ми фактично живемо в таких умовах, коли дистанційна освіта чи не єдиний вихід. І невідомо, скільки ще ми будемо вимушені навчатися онлайн.
Тому, я вважаю, неправильно говорити «Якби ми були з вами в аудиторії, то я би вам зараз показав» або «Це ж онлайн, це ж насправді не навчання, а от якби ми були в офлайн, це було б ліпше». Не варто шукати виправдання собі, якщо не можеш опанувати певну технологію: ми, викладачі, маємо показати власним прикладом гнучкість і саморозвиток, уміння досягти результату в будь-якому середовищі.
Важливо подбати про всі три різновиди залучення. Іноді студенти можуть бути зацікавлені в навчанні, але мають негативний погляд на навчання саме з вами. Деколи вони дуже активні, але насправді їм байдуже до знань – вони отримують фан, але знання моментально вивітрюються з їхніх голів.
Практичні способи підвищити активність студентів онлайн. Є багато способів збільшити залучення студентів до онлайн-навчання.
Повідомте студентам, чого очікувати. Коли людина має план і знає, що робити, вона принаймні спробує щось зробити. Тому поясніть студентам, що вони вивчатимуть, вкажіть терміни виконання завдань, зробіть ці дані доступними в будь-який час і поясніть, з якими платформами ви працюватимете. Обов’язково дотримуйтеся однакової структури для всіх занять, щоб зробити заняття організованішими. Це одна з найпростіших стратегій залучення студентів до навчання онлайн. Якщо навчання передбачає домашні завдання, поставте дедлайн, до якої години воно має бути готове.
Нехай студенти знаходять рішення самостійно. Колись викладачі просто начитували матеріал студентам і давали їм готові рішення. Однак часи змінилися. Нині рекомендується зробити так, щоб студенти самостійно дійшли до правильних рішень.Цей метод не тільки залучає студентів, але і спонукає їх думати та бути творчими, а не пасивно слухати. Ще б пак: набагато цікавіше робити маленькі відкриття самостійно, ніж слухати висновки інших. До того ж це також тренує логіку.Тож ви можете розповісти студентам про базові поняття, поставити їм питання щодо складніших ситуацій, навести приклади та дати можливість експериментувати.
Використовуйте різні формати контенту. Якщо це будуть лише презентації з текстом, студентам стане нудно. Тому рекомендую використовувати аудіо, відео чи зображення, щоб зацікавити їх. Я часто використовую відео з виступами експертів в тій чи іншій галузі. Інколи обговорюємо статті чи дописи в блогах експертів. Це урізноманітнює зміст курсу та спонукає студентів завжди шукати більше точок зору та джерел інформації.
Додайте інтерактивні дії. Якщо все заняття ви будете просто говорити, про залучення студентів можна забути. Якби люди хотіли просто послухати інформацію, то вони б натрапити на випадкове відео в інтернеті й отримали б якщо не той самий, то схожий результат.Основне, що можна й потрібно зробити, це сеанс запитань і відповідей наприкінці кожного блоку інформації або принаймні під кінець заняття. Це допоможе вам зрозуміти, де вашому заняттю бракує пояснень, а де потрібно додати більше деталей, щоб студенти здобули глибші знання. Щоб додати ще більше динаміки, можете дозволити студентам відповідати на запитання.
Важливо! Створюйте кімнати для групових обговорень і презентацій. Це дасть студентам, особливо сором’язливим, можливість говорити вільніше, думати й висловлювати свою думку, а не просто пасивно слухати. Ви також можете додавати тести або створювати невеликі анонімні опитування, щоб перевірити знання чи отримати відгук.
Створюйте здорову конкуренцію за допомогою геймифікації [6].Здорову конкуренцію також іноді називають геймифікацією навчання. Згідно з дослідженнями, 67,7 % студентів вважають навчання з елементами геймифікації більш мотивуючим і привабливим, ніж традиційне. Тому розповідайте історії та висвітлюйте досягнення деяких студентів, а також заохочуйте тих, хто відстає, не опускати руки.
Залучайте студентство під час відеоуроків живими реакціями. Багато відеоплатформ для онлайн-курсів дають можливість учасникам додавати різні реакції: великі пальці вгору чи вниз, оплески, емодзі тощо. Студенти можуть миттєво показати цю реакцію, щоб викладач міг оцінити, як інформація сприймається.
Створюйте спільноти та чати. Навчання поза онлайн-конференцією також має важливе значення. Ви можете створювати форуми, спільноти та чати, щоб заохочувати цікавість і обговорення та створювати безпечний простір для запитань.Щоб зберегти спільноти живими, додаю розгорнуті питання для обговорень і опитувань, а також матеріали, про які згадували раніше.
Створити навчальний курс на Moodle – це лише половина справи, а інша половина – зацікавити здобувачів освіти. Водночас залучити студентів не так уже і складно, якщо ви захоплені своєю темою. Це означає, що ваша увага має бути зосереджена на предметі та студентах: коли ви ставите питання та відповідаєте на них, коли досліджуєте свій предмет поза аудиторією, додаючи більше інтерактивних платформ та керуючи спільнотами. Як то кажуть, стань зміною, яку хочеш бачити в інших.
Список використаних джерел
1 Соціально-психологічні чинники академічної успішності студентів в умовах дистанційного навчання. URL : https://naurok.com.ua/socialno-psihologichni-chinniki-akademichno-uspishnosti-studentiv-v-umovah-distanciynogo-navchannya-412768.html
2 Роль дистанційного навчання в освіті : чи може воно замінити вчителя? URL : https://977.com.ua/blog/rol-dystanczijnogo-navchannya-v-osviti-chy-mozhe-vono-zaminyty-vchytelya/
3 7 найкращих способів підвищити залучення онлайн-студентів. URL : https://sendpulse.ua/blog/student-engagement
4 Відмінності між геймифікацією й ігровим навчанням. URL : https://arbook.info/vidminnosti-mizh-gejmifikacziyeyu-j-igrovim-navchannyam/
5 Геймифікація занять : кращі інструменти для вчителів. URL : https://znayshov.com/News/Details/heimifikatsiia_zaniat_krashchi_instrumenty_dlia_vchyteliv
6 Геймифікація в освіті як засіб підвищення її ефективності. URL : https://www.bestcleverslms.com/piznavalne/shcho-take-heymifikatsiya-v-osviti/
№1,2025
Автор публікації
