Наталія Ткач, викладач Чорноморського морського фахового коледжу Одеського національного морського університету
Анотація. розвиток комунікативної культури у студентів є важливою складовою успішної організації освітнього процесу закладу фахової передвищої освіти. Ефективна комунікація сприяє створенню комфортного середовища для навчання, розвиває навички співпраці та вирішення конфліктів, а також підвищує загальний рівень успішності. Тільки через комплексний підхід можна вирішити існуючі проблеми і підвищити рівень освітнього середовища.
Abstract. The development of students’ communication culture is an important component of the successful organisation of the educational process at a professional higher education institution. Effective communication contributes to creating a comfortable learning environment, develops cooperation and conflict resolution skills, and increases the overall level of academic performance. Only through an integrated approach can existing problems be solved and the level of the educational environment.
Комунікативна культура є важливим компонентом у діяльності закладів фахової передвищої освіти. Вона визначає якість взаємодії між адміністрацією, викладачами, здобувачами, батьками та іншими учасниками освітнього процесу. Враховуючи, що фахова передвища освіта спрямована на підготовку професійних кадрів, розвиток ефективної комунікації стає критично важливим для формування як професійних, так і соціальних навичок. Як правило, студентами коледжу стають 15-16-річні підлітки. Підлітковий вік – це період інтенсивного особистісного та соціального розвитку, під час якого комунікативні навички відіграють ключову роль. В такому віці підлітки, які змінюють соціальну роль «з учня до студента», стикаються з низкою труднощів у спілкуванні. Це пов’язано не тільки зі зміною їхнього психологічного та соціального статусу, а також з формуванням індивідуальної ідентичності.
Основними учасниками освітнього процесу є адміністрація, педагогічні працівники, здобувачі освіти та їх батьки. Кожен учасник має свої особливості комунікативної культури. Адміністрація виступає посередником між різними групами учасників освітнього процесу, відповідає за його організацію, прийняття рішень, впровадження освітніх політик та часто врегульовує конфлікти, які виникають між іншими учасниками. Саме тому комунікація адміністрації повинна бути чіткою, формальною та структурованою. Але іноді непрозорість комунікації, низький рівень зворотного зв’язку та формальний підхід призводять до непорозумінь та низької залученості інших учасників.
Викладачі забезпечують взаємодію зі студентами, передають знання та формують освітню траєкторію розвитку. В коледжах викладачі, виконуючи ще обов’язки кураторів (класних керівників), також комунікують з батьками. Викладачі можуть стикатися з труднощами в адаптації комунікативних стратегій до різних груп студентів або уникати конструктивного зворотного зв’язку. Це може призводити до зниження взаєморозуміння та ефективності навчання.
Батьки відіграють вагому роль у підтримці студентів та у взаємодії з адміністрацією і викладачами, що дозволяє забезпечити гармонійний освітній процес. Вони є важливою ланкою зворотного зв’язку та джерелом соціальної підтримки для студентів. Дуже часто саме батьки через розуміння потреб своїх дітей можуть допомогти закладу освіти в налагодженні індивідуальної комунікативної культури. Але брак активної комунікації з боку батьків або нерозуміння потреб освітнього процесу можуть призвести до непорозуміння та конфліктів.
Працюючи в закладі освіти більш ніж 25 років, виокремила для себе основні проблеми комунікаційної культури підлітків:
- Невпевненість у собі. Багато підлітків у цей період страждають від низької самооцінки, що може ускладнювати їхню здатність відкрито та впевнено висловлювати свої думки. Особливо ця проблема загострилась під час COVID-19 та військової агресії. Це призводить до уникання соціальних ситуацій або навпаки – агресивної поведінки для самозахисту.
- Невміння вирішувати конфлікти. У підлітковому віці діти часто стикаються з конфліктами як у сім’ї, так і серед однолітків. Відсутність навичок конструктивного вирішення суперечок дуже часто призводить до соціальної ізоляції.
- Проблеми з емоційним регулюванням. У цьому віці підлітки відчувають емоційні коливання, що може призводити до труднощів у побудові стабільних міжособистісних відносин. Невміння контролювати емоції у складних ситуаціях призводить до непорозумінь, конфліктів.
- Залежність від цифрових технологій. Підлітки значну частину свого часу проводять у соціальних мережах та онлайн-спілкуванні. Це може негативно впливати на їхні навички реальної комунікації.
- Соціальний тиск та стереотипи. Потрапляючи в нові соціальні умови, здобувачі часто стикаються з тиском з боку однолітків, що змушує їх підлаштовуватись під певні соціальні норми. Це часто призводить до внутрішніх конфліктів.
Маючи купу комунікативних проблем, здобувачі, особливо перших курсів, мусять формувати й професійні компетентності, до складу яких, як правило, входять і професійні комунікації.
У сучасному світі успіх у будь-якій професійній діяльності залежить не лише від теоретичних знань і навичок, але й від здатності ефективно комунікувати та працювати в команді. У зв’язку з цим терміни “професійні комунікації” та “soft skills” (м’які навички) стають ключовими концепціями.
Професійні комунікації та soft skills тісно пов’язані між собою і мають багато спільного, зокрема взаємодію з іншими людьми та значення для професійного успіху. Водночас, ці дві категорії мають суттєві відмінності: професійні комунікації більш специфічні та формальні, тоді як soft skills є універсальними і впливають на загальну здатність особистості працювати ефективно в будь-якому середовищі.
Отже, розвиток комунікативної культури у студентів є важливою складовою успішної організації освітнього процесу закладу фахової передвищої освіти. Визначимо основні проблеми комунікативної культури в закладі ФПО.
1. Недостатній рівень комунікативної культури. Багато здобувачів приходять до закладів фахової передвищої освіти з недостатньо розвиненими комунікативними навичками, що ускладнює їхню взаємодію з викладачами, однолітками та потенційними роботодавцями.
2. Складнощі в управлінській комунікації закладу. Часто взаємодія між адміністрацією закладу та викладачами є формальною, несистемною або недостатньо відкритою, що призводить до непорозуміння, неузгодженості та конфліктів в освітніх процесах.
3. Низька мотивація здобувачів до отримання фаху та участі в комунікативних заходах. Здобувачі фахових закладів освіти іноді не бачать цінності в розвитку комунікативних навичок через недооцінювання їхньої ролі в майбутній професійній діяльності. За досвідом, спілкування з роботодавцями на останніх курсах коледжу чітко вказує на цю проблему. Згодом це сильно впливає на працевлаштування випускників.
4. Непорозуміння через різницю в стилях викладання та спілкування. У педагогів і здобувачів можуть бути різні очікування щодо методів комунікації, рівня фахової майстерності що призводить до нерозуміння та втрати контакту між учасниками процесу.
Дійсно, цей перелік проблем неповний. Сучасні виклики, військова агресія, перманентний високий стан занепокоєння усіх учасників освітнього процесу постійно відкриває нові проблеми в комунікаційній культурі. Саме тому від професійного рівня педагогічного складу та адміністрації закладу залежить вдосконалення рівня внутрішньої комунікаційної культури на всіх рівнях управління.
Напрями покращення рівня комунікаційної культури в закладі ФПО можуть виглядати наступним чином:
1. Професійний розвиток педагогів у сфері комунікації, а саме – впровадження регулярних тренінгів з комунікативної компетентності для викладачів дозволить їм краще розуміти здобувачів і адаптувати свої методи викладання та спілкування до їхніх потреб. Важливо визначити загальні правила та вимоги закладу до викладача, здобувача, батьків щодо переліку комунікативних компетентностей.
2. Навчати здобувачів ефективної комунікації. Варто ввести систематизовані окремі курси чи модулі, присвячені розвитку професійних комунікативних навичок, з акцентом на ведення ділового листування, публічні виступи та міжособистісне спілкування в колективі.
3. Впроваджувати онлайн (офлайн) платформи для діалогів. Створення платформ (заходів) або форумів для відкритого спілкування між адміністрацією, викладачами та здобувачами, які дозволять швидко та конструктивно вирішувати організаційні та навчальні питання.
4. Розвиток та підтримка інституту студентського самоврядування. Студентське самоврядування може бути важливим інструментом для активізації участі здобувачів у вирішенні комунікативних проблем та покращенні їхньої взаємодії з адміністрацією, викладачами та батьками.
5. Інтеграція сучасних технологій для потреб комунікації. Використання інструментів дистанційного навчання, електронної пошти та соціальних мереж може полегшити обмін інформацією та зробити комунікацію між учасниками процесу гнучкішою та доступнішою.
Висновки.
Комунікативна культура закладів фахової передвищої освіти потребує системного підходу, який включає професійний розвиток викладачів, навчання студентів ефективної комунікації та використання сучасних інструментів для забезпечення відкритої і продуктивної взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу. Ефективна комунікація сприяє створенню комфортного середовища для навчання, розвиває навички співпраці та вирішення конфліктів, а також підвищує загальний рівень успішності. Тільки через комплексний підхід можна вирішити існуючі проблеми і підвищити рівень освітнього середовища.
Список використаних джерел
1. Ковальчук О. М. Комунікація в освітньому середовищі : сучасні виклики та перспективи розвитку. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка.
2. Пуховська Л. П. Педагогічна комунікація : теорія і практика. – Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна.
№4,2024
Автор публікації
