Любов Ушакова, викладач Чугуєво-Бабчанського лісового фахового коледжу
Intrinsic motivation as a key factor in the development of students’ cognitive activity
Lyubov Ushakova, Lecturer at Chuguevo-Babchansky Forestry College
Анотація.У статті розглянуто проблему формування внутрішньої мотивації навчальної діяльності студентів як важливого чинника підвищення ефективності освітнього процесу. Проаналізовано сучасні підходи до класифікації мотивів навчання, визначено роль викладача як мотиватора, розкрито особливості застосування інтерактивних, творчих і міждисциплінарних методів навчання. Представлено практичні приклади підвищення навчальної мотивації під час занять з хімії. Підкреслено значення внутрішньої мотивації як основи саморозвитку особистості.
Abstract. The article examines the issue of developing students’ intrinsic motivation for learning as an important factor in increasing the effectiveness of the educational process. Modern approaches to the classification of learning motives are analyzed, the role of the teacher as a motivator is defined, and the specifics of using interactive, creative, and interdisciplinary teaching methods are outlined. Practical examples of enhancing learning motivation during chemistry lessons are presented. The importance of intrinsic motivation as the foundation for personal self-development is emphasized.
Сучасна освіта стоїть перед завданням не лише передавати знання, а й формувати внутрішнє прагнення студентів до навчання. Як зазначають А. К. Маркова, Т. А. Матис та А. Б. Орлов, мотивація є рушійною силою будь-якої діяльності людини, оскільки саме вона визначає ставлення особистості до навчання, її пізнавальну активність і систему життєвих орієнтирів. В умовах реформування освіти та впровадження компетентнісного підходу питання формування мотивації до навчання набуває особливої актуальності (Національна стратегія розвитку освіти, 2011). Більшість досліджень (Занюк, Максим’юк, Хоменко) доводять, що без розвитку внутрішніх мотивів неможливо досягти стійкого пізнавального інтересу.
Мотивація є багаторівневою системою, що охоплює потреби, інтереси, цілі, емоції та установки особистості. У педагогічній психології розрізняють два типи мотивації — зовнішню (контроль, оцінки, вимоги) та внутрішню(прагнення до знань, саморозвитку).
Внутрішня мотивація базується на задоволенні від процесу пізнання, що, за дослідженнями Deci&Ryan, стимулює автономію, компетентність та відчуття належності. Педагогічна стратегія має бути спрямована на розвиток саме цієї складової мотиваційної сфери.
Фактори формування внутрішньої мотивації:
- створення позитивного емоційного фону навчання;
- забезпечення ситуації успіху;
- надання студентам свободи вибору;
- використання інноваційних методик (проєктне, дослідницьке, ігрове навчання);
- урахування вікових та індивідуальних особливостей.
Практичні аспекти підвищення мотивації студентів
1. Мотивація через бесіду. Бесіда є ефективним методом у навчанні дисциплін, пов’язаних із лісовим господарством. Така форма роботи активізує мислення студентів, спонукає їх до аналізу природних явищ і власного досвіду спостережень у лісі. Питання можуть бути побудовані так, щоб викликати інтерес до лісових тем: «Чому листя змінює колір восени?», «Як ґрунт впливає на ріст дерев?», «Чому мох росте переважно на північному боці стовбура?». Це створює довірливу атмосферу, розвиває логічне та екологічне мислення, а також формує відповідальне ставлення до природи.
2. Хімічний експеримент як засіб мотивації. Демонстраційні досліди (наприклад, «Розклад цукру при нагріванні», «Гіацинт рожевий – індикатор») дозволяють пов’язати теорію з практикою, формують наукове мислення та підтримують емоційний інтерес до предмета.
3. Використання художньої літератури. Використання художньої літератури, зокрема казкових сюжетів («Хімія – чарівниця», «Будинок, який побудував Менделєєв»), може ефективно застосовуватись і в освітніх програмах лісового господарства. Такі твори сприяють емоційному залученню студентів, допомагають через образність і метафору осмислити складні природні процеси – ріст дерев, взаємодію живих організмів, значення лісу для екосистеми. Це розвиває уяву, екологічне мислення та шанобливе ставлення до природи.
4. Творчі завдання. Кросворди, ребуси, хімічні вірші розвивають логічне мислення, підсилюють елементи гри у навчальному процесі та викликають почуття успіху.
5. Пізнавальні ігри. Ігрова діяльність стимулює інтерес до складних тем, таких як класифікація речовин або властивості елементів. Через змагання та співпрацю формується позитивна навчальна атмосфера.
6. Міжпредметні зв’язки. Залучення знань з фізики чи математики під час розв’язування задач з хімії сприяє усвідомленню практичної значущості знань. Міждисциплінарні зв’язки хімії та спеціальних дисциплін лісового господарства мають важливе значення для формування цілісної професійної компетентності студентів. Знання хімічних процесів лежать в основі розуміння складу ґрунтів, процесів живлення рослин, захисту лісових насаджень від шкідників, а також технологій переробки деревини. Такий інтегрований підхід дозволяє студентам усвідомити практичну значущість хімічних знань у професійній діяльності та підвищує їхню внутрішню мотивацію до навчання. Використання міждисциплінарних зв’язків хімії та фахових дисциплін лісового господарства сприяє розвитку прикладного мислення студентів. Під час вивчення тем з ґрунтознавства, лісової екології, захисту лісу або деревинознавства хімічні знання допомагають пояснити закономірності обміну речовин у природі, механізми дії пестицидів, антисептиків, а також принципи охорони навколишнього середовища.
7. Екскурсії та конференції. Позааудиторна діяльність (науково-практичні конференції, візити до музеїв, участь у STEM-проєктах) підтримує інтерес до науки та стимулює саморозвиток студентів. Не зважаючи на виклики воєнного часу та дистанційний формат навчання, освітяни продовжують використовувати екскурсії та конференції як потужний інструмент формування внутрішньої мотивації. Перехід цих заходів у цифровий простір довів, що пізнавальна активність і наукова комунікація можуть ефективно розвиватися навіть за умов обмежень.Онлайн-екскурсії музеями, участь у вебінарах і дистанційних науково-практичних конференціях сприяють збереженню інтересу студентів до науки, формують відчуття професійної спільності та відкривають нові можливості для самореалізації.
Роль викладача у формуванні мотивації. Викладач є ключовою фігурою, що формує емоційний клімат навчання. Його завдання – створити умови, за яких студент відчуває власну значущість, здатність і бажання діяти. За словами Г. Маррі: «Той, хто прагне, зробить більше, ніж той, хто може».
Викладач повинен уникати надмірного контролю, формалізму оцінювання, стимулювати саморефлексію та внутрішню мотивацію студента до пізнання.
Внутрішня мотивація – основа ефективного освітнього процесу. Вона формується через поєднання педагогічної майстерності, особистісно орієнтованих методів та емоційного залучення студентів. Хімія, як природнича дисципліна, має великий потенціал для розвитку мотивації через експеримент, творчість і практичне застосування знань. Розвиток внутрішньої мотивації забезпечує не лише успішність навчання, а й становлення самостійної, мислячої особистості.
Список використаних джерел
- Deci, E. L., &Ryan, R. M. (2017). Self-DeterminationTheory: BasicPsychologicalNeedsinMotivation, Development, andWellness.GuilfordPress.
- Грабовий, А. К. (2010). Методика викладання хімії. Черкаси : ЧНУ ім. Б. Хмельницького.
- Занюк С. С. (2002). Психологія мотивації. Київ : Либідь.
- Максим’юк С. П. (2010). Педагогіка: курс лекцій. Київ.
- Хоменко Н. Г. (2015). Кроки пізнання. Хімія 7 клас. Кіровоград.
- Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Упоряд. Н. П. Наволокова. Харків : Основа, 2011.
- Зламанюк, Л. М. (2013). Мотивація до навчання як умова розвитку творчого мислення учнів різних вікових груп. Біологія і хімія в сучасній школі, №4, 16–18.
№4, 2025
Автор публікації
