Роман Запорожець, в.о. директора КЗ «Бериславський медичний фаховий коледж» Херсонської обласної ради
Анотація. У статті розглянуто теоретичні основи критичного мислення та його роль у підготовці конкурентоспроможних випускників коледжу. На прикладі суспільних дисциплін запропоновано методологічні інструменти розвитку цієї компетенції. Зазначено вплив критичного мислення на розвиток емоційного інтелекту та формування особистості.
Abstract. The article discusses the theoretical foundations of critical thinking and its role in training college graduates. Using the example of social disciplines, methodological tools for the development of this competence are proposed. The impact of critical thinking on the development of emotional intelligence and personality formation is indicated.
“Я мислю, отже, існую”. Рене Декарт
В умовах швидких змін у суспільстві та збільшення обсягу доступних даних важливою є здатність відокремлювати факти від роздумів, обґрунтовувати власні погляди та формувати незалежні судження. Тому навичка критичного мислення за замовчуванням стає ключовою soft skill ХХІ століття, яка допомагає сучасному студенту успішно орієнтуватися в потоці інформації та усвідомлено сприймати її. Після закінчення освітнього закладу таке вміння сприятиме вдалому професійному становленню молодого фахівця та підвищить його конкурентоспроможність на ринку праці.
У найширшому розумінні під критичним мисленням розглядають процес свідомого сприйняття дійсності, її аналіз через синтез всієї інформації та адекватну реакцію людини на все, що відбувається довкола неї; здатність генерувати нові ідеї, змінювати свою позицію на основі фактів та аргументів, приймати зважені рішення, коректно застосовувати отримані результати [1].
Критичне мислення, до прикладу, лежить в основі таких вмінь, як:
оцінка інформації – здатність проаналізувати інформацію та оцінити її на достовірність, відокремити факти від оцінювальних суджень;
аргументація – вміння обґрунтовувати власну точку зору та захищати її в умовах діалогу або дискусії;
постановка питань – здатність сформулювати правильні та актуальні питання, які допоможуть поглибити розуміння проблеми та знайти нові способи її вирішення;
ухвалення рішень – здатність обрати рішення з-поміж варіантів та взяти відповідальність за прийняття на себе.
Пріоритетність розвитку критичного мислення в процесі підготовки молодих спеціалістів визначено Державним стандартом фахової передвищої освіти. [2] Більшість ключових компетентностей, якими студенти мають оволодіти в коледжі, передбачають оволодіння навичками критичного мислення. А саме – здатність до:
- отримання інформації з різних джерел, її критичної обробки та застосування в практичних ситуаціях;
- самоменеджменту у професійній діяльності;
- співпраці та роботи в мультидисциплінарній команді;
- динамічної адаптації та саморегуляції у важких життєвих і професійних ситуаціях з урахування механізму управління власними емоційною та мотиваційно-вольовою когнітивною сферами;
- вміння обирати обґрунтовані рішення в професійних ситуаціях та нести відповідальність відповідно до законодавства;
- використання інформаційного простору та сучасних цифрових технологій в професійній діяльності;
- безперервного професійного розвитку (освіта впродовж життя) та ін.
Сьогодні розвиток критичного мислення стає ключовою ціллю викладання суспільних дисциплін, таких як історія, філософія, правознавство, де студенти стикаються з різноманіттям підходів, поглядів і світоглядних позицій, адже воно забезпечує глибше розуміння складних суспільних явищ та процесів; дає можливість для проєкції життєвих ситуацій та реагування на суспільні запити. Теоретичні знання є важливими, але без здатності ставити під сумнів, аналізувати та співвідносити інформацію з різних джерел неможливо отримати цілісне уявлення про реальність.
Навички критичного мислення повинні закладатися в процесі оволодіння навчальним матеріалом, шляхом розвивального навчання.
Розвиток критичного мислення на заняттях суспільного спрямування має передбачати три етапи: актуалізація – усвідомлення – рефлексія, кожен з яких може містити низку методичних інструментів, спрямованих на формування в студентів здатності до сприйняття, обробки та відтворення навчального матеріалу, використовуючи такі методи дослідження, як аналіз, синтез, узагальнення тощо.
Актуалізація знань є важливим етапом і підґрунтям для ознайомлення з новою інформацією та спонукає до критичного її сприйняття. Дієвим на цьому етапі є прийом «мозковий штурм», який передбачає виявлення знань із теми, зацікавленість нею і постановку подальших задач. Студенти можуть працювати за принципом «знаю – передбачаю – хочу дізнатися», фіксуючи свої пропозиції та ідеї.
У процесі вивчення нового матеріалу актуальним є метод дискусії, який передбачає, поряд з висуненням певних гіпотез, активне їх обговорення з використанням переконливих аргументів для відстоювання власної точки зору. Під час дискусії відбувається глибоке усвідомлення навчального матеріалу та в процесі його аналізу і синтезу формується власний погляд на питання, що вивчається. Поряд з дискусією, на етапі усвідомлення, дієвим є й метод дебатів, який спрямований на формування особистості, здатної до міжособистісної та міжкультурної комунікації, та формує в студентів навички публічних виступів та групової взаємодії. Метод ефективної комунікації «Сократівське опитування» дозволяє, використавши запитання для прояснення, припущення, визначення перспективи та точки зору, визначити факти, гіпотези та припущення. Прийом «Лекція зі стопами» дозволяє в ході викладу навчального матеріалу зупинятися для обговорення проблемних питань та пошуку їх вирішення, а «Логічне дерево», «Заповнення концептуальних таблиць», «Двосторонній щоденник», «Кластер», «Фішбоун», «Гронування» дозволять розглянути питання з різних сторін, опираючись на фактичний матеріал, та сприяють вдумливому вивченню теми.
На етапі рефлексії важливо визначити, які питання засвоєні добре, а які викликають труднощі, що ще студенти хотіли б вивчити чи дослідити з теми, що вивчалася. Дієвими є методи «П’ятихвилинне есе», «Відкритий мікрофон», «Сенкан» тощо.
Для виявлення слабких і сильних сторін з теми, що вивчається, та прогнозування подальшої навчальної діяльності можна застосувати SWOT-аналіз, який широко використовується в бізнес-політиці, але елементи його є актуальними і в освіті. Матриця SWOT містить:
S (strengths) – сильні сторони – знання, які вирізняють студента серед одногрупників (наприклад: вміння оперувати історичними поняттями, знання дат тощо);
W (weaknesses) – слабкі сторони – питання, які вимагають глибшого вивчення/дослідження;
O (opportunities) – можливості – навички, якими студент добре володіє і може використати їх для глибшого вивчення теми (наприклад: вміння працювати з документами, здатність до аналізу історичних джерел тощо);
T (threats) – загрози (наприклад: відсутність мотивації до вивчення теми, нестача джерел, брак часу тощо).
Перегляд та обговорення художніх, документальних фільмів, навчальних відеороликів, ідей, що можуть змінити світ з TED talks; прослуховування освітніх подкастів допомагає не лише у мотивації студентів до навчання, а й сприяє розвитку навичок критично сприймати та оцінювати інформацію.
Метод проєктного навчання також вирішує питання формування критичного мислення у студентів. Він дозволяє їм, досліджуючи теоретичні положення та описуючи практичний досвід, застосувати на практиці здобуті знання для вирішення поставленої проблеми та продемонструвати свої результати.
В умовах безмежного доступу до інформаційного простору важливо розвивати в студентів медіаграмотність, яка є складовою критичного мислення.
Однією з переваг критичного мислення є й прямий вплив на формування особистості. Адже воно стає не лише засобом аналізу інформації, а й способом досягнення успіху у житті, спонукаючи людину більш свідомо ставитися як до професійних, так і побутових ситуацій. Особистості, які володіють критичним мисленням, краще розуміють свої потреби, мотиви, почуття, більш схильні до емпатії, здатні аналізувати різні точки зору, що, в свою чергу, сприяє підвищенню міжособистісних відносин.
Вчені з розвитку мозку встановили, що критичне мислення допомагає керувати емоціями. Адже вміння аналізувати та оцінювати, звичка до рефлексії, самоаналізу поширюється й на власний емоційний стан. Це допомагає людині вербалізувати те, що вона переживає та передбачити наслідки різних варіантів вираження емоцій. Тож, для розвитку емоційного інтелекту студентів, викладачам доцільно звертати увагу як на тренування навичок інтелектуальної обробки зовнішньої інформації, так і на адекватне сприйняття внутрішньої емоційної [3].
Практикувати можна такі питання:
– Що в цьому тексті вас «зачепило», викликало емоції? Чому однакова інформація викликає різні емоції у різних людей?
– Які емоції у вас викликала групова робота/робота в парі? Чи змінювались емоції інших учасників групи/партнера під час обговорення питання?
– Як ви думаєте, які емоції переживав цей історичний діяч, вчений тощо, коли вирішив вчинити саме так? На ваш погляд, вони допомагали чи заважали йому? Чому ви так вважаєте?
Критичне мислення, це та навичка, яку ми можемо розвивати та практикувати щодня. Слід звернути увагу на :
1. Аналіз власних думок. Це саме те, що найбільше стимулює мислити критично. Самоаналіз передбачає розуміння власного процесу мислення, цінностей, переконань і методів ухвалення рішень.
2. Уважна перевірка інформації та її джерел. Варто відповісти на запитання, чи дійсно ця інформація повна, які докази наводяться та чого тут не вистачає.
3. Аналіз аргументів. На чому вони базуються, чи є ця інформація об’єктивною; пошук логічних помилок, звернення до емоцій, які послаблюють логіку.
4. Розгляд альтернативних думок та контраргументів. Це допоможе навчитися аргументувати власну позицію та ухвалювати більш обґрунтовані рішення.
5. Практика активного слухання. Це про уважність та емпатію. Коли ви дійсно слухаєте, то отримуєте інформацію не лише зі слів, а й з емоції співрозмовника.
6. Постановка запитань. Цікавість є ключовою рисою людей, які мислять критично. З’ясовуйте все, що незрозуміло, щоб отримати деталі, які могли пропустити або неправильно інтерпретувати.
7. Глибоке дослідження. Використовуйте кілька джерел і порівнюйте їх.
8. Формування власної думки. Адже критичне мислення – незалежне від думок та поглядів оточення [4].
Висновок. Очевидним є те, що розвиток критичного мислення – це не є суто освітнє завдання, це вимога часу на запит суспільства. Інформаційна революція та безмежний доступ до інформації передбачають вдосконалення не лише техніки та технологій, але й людини, і саме її мислення. Саме тому навички критичного мислення стають ключовими як під час навчання, так і в професійній діяльності та повсякденному житті. В арсеналі педагогів сьогодні є достатня кількість освітніх інструментів, застосування яких допомагає розвинути це вміння у студентів. Бо саме під час навчання в коледжі вони не лише опановують обраний фах, а й вчаться жити, сприймаючи щодня велику кількість інформації та приймаючи важливі рішення.
Список використаних джерел
Автор публікації
