Артур Порецький, заступник директора з навчальної роботи комунального закладу «Бердянський медичний фаховий коледж» ЗОР
Анотація. Стаття досліджує роль оцінювання в сучасному освітньому процесі. Автор аналізує, як оцінювання може бути не лише засобом підрахунку балів, а й потужним інструментом для мотивації здобувачів освіти та відстеження їхнього індивідуального прогресу. В статті розглядаються різні аспекти оцінювання: від традиційних методів до сучасних альтернатив, таких як формувальне оцінювання, портфоліо та самооцінювання. Особлива увага приділяється тому, як оцінювання може сприяти розвитку у здобувачів освіти самостійності, відповідальності та критичного мислення. Автор також обговорює важливість створення позитивного навчального середовища, де оцінювання сприймається не як загроза, а як можливість для зростання.
Abstract. The article explores the role of assessment in the modern educational process. The author analyzes how assessment can be not only a means of calculating points, but also a powerful tool for motivating learners and tracking their individual progress. The article examines various aspects of assessment, from traditional methods to modern alternatives such as formative assessment, portfolio and self-assessment. Particular attention is paid to how assessment can contribute to the development of students’ independence, responsibility and critical thinking. The author also discusses the importance of creating a positive learning environment where assessment is seen not as a threat but as an opportunity for growth.
“Оцінка – це найгостріший інструмент, використання якого потребує величезного вміння і культури”. В. Сухомлинський
Оцінювання є невід’ємною частиною освітнього процесу. Воно виконує кілька важливих функцій, серед яких мотивація здобувачів освіти та відстеження їх індивідуального прогресу.
Оцінка – це не лише підсумкова цифра в журналі, а й потужний інструмент, який може як мотивувати здобувача освіти до нових звершень, так і демотивувати його. Все залежить від того, як саме організований процес оцінювання і як до нього ставляться викладач і студент. Форми і методи оцінювання навчальних досягнень студентів можуть служити гуманізації освітнього процесу, якщо вони сприяють розкриттю особистості, активізації його творчого та духовно-психічного потенціалу, але за певних умов і навпаки, можуть призводити до дегуманізації та відчуження особистості.
Досвід переконливо свідчить, що людина, яка працює, потребує певного ставлення до того, що вона робить: схвалення, позитивної оцінки. Засмучується негативній оцінці. Але якщо ця оцінка носить мотивований, індивідуально направлений характер і орієнтує студента в його власному розвитку, то вона має позитивні завдання і позитивні результати.
Курс розвитку сучасного освітнього процесу в напрямі формування компетентностей зумовлює перегляд основних підходів до оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти. Компентнісний підхід фокусується не лише на засвоєнні знань, а й на розвитку у здобувачів освіти практичних навичок, умінь застосовувати ці знання в реальних життєвих або професійних ситуаціях та формуванні певних особистісних якостей. Оцінювання в умовах компетентнісного підходу – це не просто зміна формату контрольних робіт, це нова філософія освіти, яка спрямована на розвиток у студентів не лише знань, а й цілого комплексу компетенцій, необхідних для успішного життя в сучасному світі. Стандартні тести і контрольні роботи, які здебільшого зосереджуються на тому, чого не знають чи не вміють робити здобувачі освіти, відходять у минуле, на перший план виходять методи і форми оцінювання, які зосереджуються на протилежному – що знають і що вміють робити студенти [3,4].
При цьому оцінювання має ґрунтуватися на таких принципах:
• Позитивний підхід. Оцінка орієнтується на рівень досягнень і прогрес студента, не наголошуючи на рівні його невдач. Оцінка має бути позитивною або не треба ставити її взагалі. Ця теза ґрунтується на тому, що для досягнення реального впливу на результати навчання акцент повинен здійснюватися на стимулювальну і мотиваційну функції оцінки.
• Чітке визначення результатів навчання. Визначення очікуваних результатів навчання має відповідати критеріям SMART (конкретність, можливість перевірки, досяжність, відповідність цілям і завданням, достатність часу на вивчення).
• Багатовимірність. Оцінюватися мають одночасно всі визначальні складники поведінкової компетентності здобувачів освіти: знання і вміння їх застосовувати; емоційно-ціннісне ставлення до себе, інших людей і навколишньої дійсності; сформованість конкретних умінь і навичок здорової і безпечної поведінки; фактична поведінка в реальних життєвих та професійних ситуаціях.
• Урахування індивідуальних стилів навчання. Оцінка результатів має здійснюватися з урахуванням домінантних стилів навчання студентів (візуального, слухового, тактильного), а також з урахуванням різних видів загальних та спеціальних (фахових) компетентностей.
• Адекватність інструментів. Система інструментів оцінювання (методів і процедур) має відповідати навчальним завданням, об’єктам і суб’єктам оцінки, стилям навчання здобувачів освіти і функціям оцінювання. Дотримання балансу суб’єктів оцінювання. Сучасна концепція оцінювання передбачає, що тільки 20% оцінювання здійснює викладач, 50% – сам студент і 30 % відбувається через взаємооцінювання.
Оцінювання – це багатогранний інструмент, який може як стимулювати, так і демотивувати студентів. Його вплив на мотивацію залежить від багатьох факторів, включаючи:
• Тип оцінювання. Формувальне оцінювання, яке фокусується на процесі навчання і надає регулярний зворотний зв’язок, зазвичай має більш позитивний вплив на мотивацію, ніж підсумкове оцінювання.
• Частота оцінювання. Занадто часте оцінювання може створювати у здобувачів освіти почуття перевантаженості і тривоги, тоді як занадто рідке – не забезпечує достатній зворотний зв’язок.
• Публічність оцінок. Публічне оголошення оцінок може призвести до порівняння студентів між собою, що може негативно вплинути на самооцінку тих, хто отримує нижчі бали.
• Критерії оцінювання. Чіткі і зрозумілі критерії оцінювання допомагають здобувачам освіти розуміти, чого від них очікується, і сприяють їхній мотивації.
• Зворотний зв’язок. Крім оцінки, важливий якісний зворотний зв’язок, який допомагає студентам зрозуміти, що вони зробили добре і над чим ще потрібно працювати.
Оцінювання може здійснювати позитивний вплив на результати навчання здобувачів освіти і бути суттєвим мотиватором їхньої освітньої діяльності. Оцінки допомагають студентам розуміти, до яких результатів вони мають прагнути. Регулярний зворотний зв’язок сприяє розвитку у студентів здатності самостійно оцінювати свої досягнення, а здорова конкуренція може стимулювати їх до кращих результатів. Високі оцінки є визнанням зусиль здобувачів освіти і підвищують їх самооцінку та дають їм відчуття власної компетентності. Завдяки оцінюванню студенти можуть зосередитися на найпроблемніших аспектах навчання і розподіляти свої зусилля ефективніше.
Але слід зазначити, що крім важливого мотиватора, оцінювання може і шкодити навчанню, тобто бути демотиватором. До негативних аспектів оцінювання можна віднести появу у здобувачів освіти стресу і тривоги. Боязнь невдачі може призвести до зниження мотивації і появи страху перед оцінюванням, а зайва концентрація на оцінках – до того, що студенти будуть ігнорувати інші важливі аспекти навчання. Суб’єктивність у процесі оцінювання може стати причиною появи у здобувачів освіти відчуття несправедливості. Крім того, низькі оцінки також можуть демотивувати студентів і знизити їхню віру у власні сили.
Для того, аби оцінювання стало потужним інструментом мотивації до навчання, потрібно: збалансувати різні форми оцінювання, поєднувати формувальне і підсумкове оцінювання; надати якісний зворотний зв’язок, допомогти студентам зрозуміти свої сильні і слабкі сторони; створити позитивне навчальне середовище та забезпечити атмосферу, в якій здобувачі освіти відчувають себе комфортно і впевнено, а також враховувати індивідуальні особливості студентів, підбирати такі форми і методи оцінювання, які відповідають потребам кожного студента.
Традиційне оцінювання, засноване на тематичному та підсумковому контролі результатів навчання в балах, хоча й має свої переваги, але не завжди є ефективним інструментом для оцінки знань і навичок здобувачів освіти та стимулювання їх до навчання. Сучасна педагогіка пропонує широкий спектр альтернативних методів оцінювання, які дозволяють більш комплексно оцінити досягнення студентів та підвищити їхню мотивацію. Серед них можна виділити:
• Формувальне оцінювання:
регулярний зворотний зв’язок: дозволяє студентам розуміти свої сильні і слабкі сторони та своєчасно коригувати свої дії;
різноманітні форми: усні опитування, практичні завдання, мініпроєкти, самооцінювання.
• Портфоліо:
збірник робіт студента, який демонструє його прогрес протягом певного періоду;
дозволяє оцінити не тільки кінцевий результат, але й процес навчання.
• Проєктна діяльність:
залучення студентів до реальних проєктів, науково-дослідних робіт, які дозволяють їм застосовувати свої знання на практиці.
• Самооцінювання і взаємооцінювання:
Розвиває у здобувачів освіти критичне мислення і відповідальність за результати власної освітньої діяльності.
Альтернативи традиційного оцінювання дозволяють створити більш гуманне і ефективне навчальне середовище, яке сприяє розвитку творчих здібностей, критичного мислення і самостійності здобувачів освіти. Поєднання різних методів оцінювання з іншими мотиваційними стратегіями дозволяє створити умови для успішного навчання кожного студента.
Оцінювання відіграє ключову роль не тільки у визначенні рівня знань та сформованості загальних та фахових компетентностей у здобувачів освіти, а й у відстеженні їхнього індивідуального прогресу. Це дозволяє викладачу та студенту спільно працювати над досягненням навчальних цілей та своєчасно коригувати освітній процес. У зв’язку з цим, відстеження індивідуального поступу здобувачів освіти є дуже важливим. По-перше, це сприяє індивідуалізації навчання. Кожен студент має свій темп і стиль навчання. Відстеження прогресу дозволяє адаптувати освітній процес до потреб кожного студента. На основі результатів оцінювання викладач може підібрати для кожного студента індивідуальні завдання та темпи навчання. Це дозволяє максимально ефективно використовувати навчальний час і потенціал кожного студента.
По-друге, побачивши свій прогрес, здобувачі освіти відчувають задоволення від своїх досягнень і стають більш мотивованими до навчання.
По-третє, регулярне оцінювання надає студентам зворотний зв’язок про їхні сильні сторони та ті аспекти, над якими потрібно попрацювати. Крім того, за допомогою оцінювання викладач може ідентифікувати труднощі, з якими стикаються студенти. Завдяки відстеженню прогресу викладач може своєчасно виявити ці труднощі і надати здобувачу освіти необхідну допомогу. Також, аналізуючи результати оцінювання, викладач може скласти індивідуальний план роботи зі студентом, спрямований на розвиток його сильних сторін і усунення слабких.
Серед інструментів, які можна використовувати для відстеження індивідуального поступу здобувачів освіти, слід виокремити:
• Формувальне оцінювання: регулярні перевірки знань, усні опитування, практичні завдання (кейси, ситуаційні задачі), спостереження за роботою студента, самооцінювання і взаємооцінювання
• Портфоліо: збірник робіт студента, який демонструє його прогрес протягом певного періоду.
• Діагностичні тести: дозволяють виявити прогалини в знаннях і уміннях студента.
• Проєкти: комплексні завдання, які дозволяють оцінити різні аспекти знань і навичок.
Отже, відстеження індивідуального поступу є невід’ємною частиною сучасного освітнього процесу. Завдяки використанню різних інструментів оцінювання і створенню позитивного навчального середовища, викладач може допомогти кожному здобувачу освіти досягти максимальних результатів.
Висновок. Оцінювання є потужним інструментом, який може як мотивувати студентів, так і знецінювати їхні зусилля. Коли оцінювання використовується як засіб для відстеження індивідуального прогресу та надання зворотного зв’язку, воно стає важливим мотиватором для навчання. Для того, щоб оцінювання стало ефективним мотиватором, необхідно враховувати різноманітні фактори, такі як вид оцінювання, його регулярність, об’єктивність і прозорість критеріїв. Правильно організоване оцінювання може сприяти підвищенню якості навчання і досягненню високих результатів. Оцінювання не повинно бути лише кінцевою метою, а засобом для досягнення більш глобальних цілей: розвитку критичного мислення, творчих здібностей, навичок співпраці та самостійного навчання.
Автор публікації
