Олена Борзик, доктор філософії, викладач Харківського педагогічного фахового коледжу Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради
Анотація. У статті розглянуто особливості упровадження «криголамів» в освітній процес закладів фахової передвищої освіти за умов синхронного режиму навчання. Наведено приклади реалізації вправ на знайомство, вправ-вітань, щоденних новин, ресурсних вправ і завершального кола під час проведення аудиторних занять в синхронному режимі навчання.
Abstract. The article examines the peculiarities of the introduction of «icebreakers» into the educational process of vocational higher education institutions under the conditions of a synchronous mode of education. Examples of implementation of familiarization exercises, greeting exercises, daily news, resource exercises, and the final round during classroom classes in synchronous learning mode are given.
На сьогодні дистанційне навчання в Україні вже не стільки інновація, як рутина закладів освіти, зокрема педагогічних закладів фахової передвищої освіти. Водночас в умовах тривалого дистанційного навчання спостерігається зниження мотивації здобувачів фахової передвищої освіти, брак зацікавленості у вивченні освітніх компонентів, відсутність у студентства ініціативності, креативності та значне зниження працездатності. За таких умов надзвичайно важливим є створення мотиваційно-емоційної атмосфери, активного й інтерактивного освітнього середовища, комфортного комунікативного простору, що спрямоване на стимулювання та активізацію, мобілізацію внутрішніх ресурсів здобувачів освіти задля оволодіння обраною професією. У цьому контексті важливу роль відіграє упровадження «криголамів» в освітній процес закладів фахової передвищої освіти за умов синхронного режиму навчання.
Під поняттям «криголами» ми розуміємо методи та прийоми організації комфортної відкритої атмосфери багатосторонньої комунікації усіх учасників освітнього процесу, а також мобілізації психічних пізнавальних процесів здобувачів та зосередження уваги на моментах, діях, подіях тощо. Слід зауважити, що абсолютно всі «криголами» адаптувалися до проведення в умовах синхронного режиму навчання через широкий спектр наявних на сьогодні цифрових інструментів.
Послуговуючись власним педагогічним досвідом, можемо стверджувати, що особливо важливою є перша зустріч зі здобувачами фахової передвищої освіти, де викладач знайомиться з групою, розповідає про особливості викладання освітнього компонента та обговорює з учасниками групи моменти організації їх діяльності під час його вивчення.
З огляду на це, є очевидним, що на першому занятті слід організувати легке ненав’язливе знайомство зі здобувачами фахової передвищої освіти, що посприяє створенню позитивної і відкритої атмосфери спілкування на заняттях. Слід зауважити, що знайомство – це значно більше, ніж просто пізнання імені людини. Саме тому вправи на знайомство доцільно проводити не лише на першому занятті, а й у подальшому, адже цей інструмент ідеально підійде для тих, хто бачить один одного вперше, а також для давно знайомих людей, які думають, що добре знають один одного.
Серед вправ на знайомство, які доцільно використовувати в освітньому процесі педагогічних закладів фахової передвищої освіти за умов синхронного навчання, слід виділити такі, як:
• вправи, що полягають в ефективному та швидкому запам’ятовуванні імен учасників групи (наприклад, «Кидання іменами», «Іменна скринька», «Коло знайомств», «Іменна павутина», «Хто я?» та інші);
• вправи, де здобувачі освіти повідомляють факти про себе, сприяють усвідомленню кожною особистістю своєї індивідуальності та допомагають пізнати краще, як себе, так й інших учасників групи (наприклад, «Що моя річ знає про мене?», «Якби я був/була…», «Це брехня!», «Тематичні факти», «У трьох словах про мене», «Автопортрет» та інші);
• вправи на виявлення спільного між учасниками групи, що покликані об’єднати студентів, допомогти виявити спільні інтереси і вподобання (наприклад, «Потисни руку тому, хто…», «Репортери», «Чим ми схожі?», «Так – ні», «Інтерв’ю» та інші);
• вправи, де здобувачі освіти представляють один одного, забезпечують краще пізнання здобувачами освіти один одного, розвивають навички спостережливості (наприклад, «Музей монументів», «П’ять слів про…», «Взаємне представлення», «Три факти про мого одногрупника» та інші).
Не менш важливим під час синхронного навчання є вітання учасників спільноти. Здебільшого викладачі вітаються зі здобувачами фахової передвищої освіти формально і не надають вагомості його ролі. Однак нестандартні вітання покликані емоційно зарядити особистостей, створити єдину студентську спільноту, яка буде налаштована та організована на активну діяльність на занятті.
Під вітанням ми розуміємо жест, усне або письмове висловлювання, інший ритуал, що здійснюється під час вступу в контакт з людиною. Вітання студентської спільноти мають бути спрямовані на створення позитивної і доброзичливої атмосфери; довірливого відкритого простору для спілкування студентів; усвідомлення здобувачами фахової передвищої освіти свого вагомого значення у колективі групи та налагодження гармонійних міжособистісних відносин студентів з викладачем.
Серед вправ-вітань, які доцільно використовувати в освітньому процесі педагогічних закладів фахової передвищої освіти за умов синхронного навчання, слід виокремити:
• вербальні вітання – висловлюються простими словесними формами (наприклад, «Зичу доброго здоров’я», «Здоровенькі були!», «Рада зустрічі!» та інші);
• невербальні вітання – здійснюються за допомогою міміки, жестів, символів (наприклад, «Дай реакцію», «Дай віртуально «П’ять»», «Помахай мені «Привіт»» та інші)
• поетичні – викладач декламує віршовані рядки (наприклад, «З добрим ранком вас вітаю! Миру й злагоди бажаю!» тощо);
• психологічне налаштування – спрямоване на пробудження пізнавальної активності, мобілізацію внутрішніх ресурсів та енергії молодих людей, формування самовпевненості у власних силах та успішності (наприклад, «Сонячні промінці», «Енергія миру», «Коло успіху», «Я – сонце», «Сім «Я»», «Парасолька», «День буде продуктивним, якщо я буду…» та інші);
• інтерактивне вітання – спрямоване на міжособистісну взаємодію усіх учасників студентської групи між собою та викладачем (наприклад, «Хто більше», «Вітальня», «Вітальний пікнік», «Квітка побажань», «Коло побажань» та інші).
Досить цікавим та ефективним «криголамом» під час занять в синхронному режимі є повідомлення щоденних новин, що передбачає інформування здобувачів фахової передвищої освіти про:
події світу, країни, рідного міста (наприклад, інформування про історичні надбання, народні, церковні, професійні, екологічні дати та свята тощо);
актуальні події в закладі освіти та житті студентської групи (наприклад, анонс подій закладу, звіт про участь у заходах, що відбулись напередодні, здобутки майбутніх фахівців, результати участі групи у різноманітних заходах, результати виконання громадських доручень учасниками студентської групи тощо);
події в житті кожної особистості (наприклад, привітання з Днем народження особистостей, розповідь майбутніх фахівців про будь-які важливі події в їхньому житті, персональні досягнення, родинні події, свята тощо).
Під час дистанційного заняття в синхронному режимі важливо забезпечити рухливу активність здобувачів освіти; час від часу активізувати їх увагу; допомогти кожному залишатися в ресурсі. У цьому випадку доцільно виконувати ресурсні вправи – короткотривалі техніки, спрямовані на зняття м’язового та психологічного напруження, мобілізацію внутрішніх ресурсів, активізацію уваги, забезпечення рухової чи інтелектуальної активності.
Прикладом таких вправ є:
• руханки («Роби як я!», «Так – ні», «Танцюємо» тощо);
• вправи на розвиток уваги («Крокодил – бегемот – жираф – мишка», «Вухо – ніс – кулак», «Банан» та інші);
• релаксації («Мелодія душі», «Дорога в майбутнє», «Малюю в уяві» тощо);
• дихальні вправи («Жужелики», «Раз – два: видихаємо», «Уджайа» та інші);
• гімнастика для очей («Малюємо цифри», «Що ти бачиш за вікном?», «Стріляємо очима» та інші);
• нейрогімнастика («Весела гусінь», «Грибочок», «Осінні листочки», «Котики» тощо);
• самомасаж («Тепло в руках», «Плечі опускаються» тощо).
Наприкінці кожного заняття в синхронному режимі пропонуємо проводити зі здобувачами фахової передвищої освіти завершальне коло, яким забезпечується логічне позитивне завершення навчального заняття; надання можливості кожній особистості виразити емоції, почуття, отримані враження від заняття; пробудження віри у свої сили та можливості; вивільнення духовного потенціалу через реалізацію спеціальних вправ, методик, прийомів.
За умов дистанційного синхронного навчання доцільно упроваджувати такі техніки, як-от: «Мій настрій на занятті…», «Вітер надії», «Відкритий мікрофон», «Глечик», «Промінь тепла», «Вдихаємо радість», «Я в моменті», «Ти молодець, бо ти сьогодні…» та інші.
Отже, упровадження допоміжних інноваційних елементів – «криголамів» – в освітньому процесі педагогічних закладів фахової передвищої освіти за умов синхронного режиму навчання сприяє нівелюванню емоційної замкнутості, тривожності і відчуття спустошення, забезпечує активізацію та мобілізацію внутрішніх потенціалів молодих людей, емоційне піднесення, приплив енергії та натхнення, підвищення працездатності та налаштування майбутніх фахівців на здобуття освіти, а також допомагає ліквідувати застарілі підходи до організації аудиторних занять у цілому.
Автор публікації
