Олександр Присада, викладач-методист ВСП «Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету»
Performance evaluation of college teaching staff: challenges and solutions
Oleksandr Pryssada, lecturer and methodologist at the Kovel Industrial and Economic College of Lutsk National Technical University
Анотація. Впровадження рейтингового оцінювання діяльності педагогічних працівників коледжів є важливим кроком до вдосконалення внутрішнього контролю якості освіти. Цей процес має на меті стимулювання професійного розвитку викладачів, підвищення мотивації та забезпечення об’єктивного оцінювання їхньої діяльності. Проте під час впровадження рейтингового оцінювання виникають певні труднощі, зокрема суб’єктивність оцінювання, непрозорість критеріїв, труднощі у зборі та аналізі даних, конфлікти інтересів, а також ризик зниження якості викладання через надмірну бюрократизацію процесу. У цій статті я детально аналізую ключові проблеми впровадження рейтингового оцінювання діяльності педагогічних працівників та пропоную ефективні, на мою думку, шляхи їх подолання на прикладі нашого коледжу.
Abstract. The introduction of rating assessment of the activities of teaching staff of colleges is an important step towards improving the internal control of the quality of education. This process aims to stimulate the professional development of teachers, increase motivation and ensure objective assessment of their activities. However, when implementing rating assessment, certain difficulties arise, in particular, the subjectivity of assessment, opacity of criteria, difficulties in collecting and analyzing data, conflicts of interest, as well as the risk of reducing the quality of teaching due to excessive bureaucratization of the process. In this article, I analyze in detail the key problems of implementing rating assessment of the activities of teaching staff and propose effective, in my opinion, ways to overcome them using the example of our college.
У сучасних умовах реформування освіти особлива увага приділяється підвищенню якості освітнього процесу, професійного рівня викладачів та ефективності їхньої роботи. Одним із механізмів забезпечення оптимальних результатів є рейтингове оцінювання діяльності педагогічних працівників коледжів. Його впровадження дозволяє визначати найефективніших викладачів, стимулювати їхню подальшу професійну активність, а також мотивувати інших до підвищення якості викладання.
Попри значні потенційні переваги, ця система стикається з низкою труднощів на початкових етапах розробки, впровадження та практичного застосування. Нижче розглядаються основні проблеми та пропонуються можливі рішення для їх подолання.
Основні проблеми та їх аналіз
1. Відсутність чітких та зрозумілих критеріїв рейтингового оцінювання діяльності педагогічних працівників коледжів
Однією з найбільших проблем є нечіткість або надто загальні критерії оцінювання, що призводить до неоднозначного трактування результатів. У різних закладах освіти можуть використовуватися різні показники, що робить неможливим об’єктивне порівняння викладачів між собою. Крім того, нерідко критерії не враховують особливості освітніх компонент, специфіку роботи викладачів, що може спричиняти несправедливий розподіл балів у рейтинговій системі.
Шляхи вирішення:
- Розробка конкретних, об’єктивних та вимірюваних критеріїв для оцінювання. Вони можуть включати кількість публікацій, рівень успішності студентів, методичну роботу, участь у міжнародних проєктах тощо.
- Введення системи вагових коефіцієнтів, що дозволяє враховувати специфіку освітніх компонент.
- Створення відкритих методичних рекомендацій, які б чітко пояснювали, як нараховуються бали, щоб викладачі могли орієнтуватися у системі оцінювання.
2. Можливий вплив людського фактора на результати рейтингового оцінювання діяльності педагогічних працівників коледжів
Якщо існує можливий вплив однієї людини (адміністратора баз даних, операторів комп’ютерного набору тощо) над розподілом рейтингових балів, існує ризик суб’єктивності, упередженості або навіть корупційних механізмів. Дискреційні повноваження можуть використовуватися для надання переваг окремим викладачам, що знижує довіру до системи рейтингового оцінювання.
Шляхи вирішення:
- Автоматизація процесу оцінювання через використання цифрових платформ, де оцінки формуються на основі об’єктивних даних (успішність студентів, участь у науковій діяльності тощо).
- Створення незалежних комісій, які включають представників адміністрації, профспілки та викладачів для контролю за прозорістю оцінювання.
- Публічний доступ до результатів рейтингового оцінювання, що забезпечить контроль з боку освітянської спільноти.
3. Відсутність єдиних стандартів оцінювання на загальнодержавному рівні
Через відсутність єдиної методики рейтингового оцінювання діяльності педагогічних працівників кожен освітній заклад використовує власну систему, що ускладнює порівняння викладачів між коледжами та може впливати на справедливий розподіл стимулюючих виплат.
Шляхи вирішення:
- Розробка державного стандарту рейтингового оцінювання, який би включав базові критерії, спільні для всіх коледжів.
- Впровадження єдиної цифрової системи моніторингу, яка дозволить оцінювати викладачів за стандартними показниками.
4. Труднощі зі збором та аналізом даних
Однією з найбільш трудомістких проблем є необхідність збору великої кількості критеріїв оцінювання діяльності педагога, які мають враховувати всі аспекти викладацької діяльності: успішність здобувачів; участь викладача у наукових дослідженнях, конференціях та семінарах; кількість та якість методичних розробок; участь у громадській та адміністративній діяльності коледжу; публікаційну активність. Основні труднощі цього процесу: а) великий обсяг інформації, збір даних потребує значних часових ресурсів як з боку викладачів, так і адміністрації; б) розрізненість джерел інформації (дані можуть знаходитися в різних системах (електронні журнали, наукові бази, внутрішня документація коледжу), що ускладнює їх обробку); в) можливість помилок та маніпуляцій (ручне введення даних може призводити до неточностей, а відсутність автоматизованого контролю – до маніпулювання результатами); г) складність об’єктивного оцінювання діяльності викладачів, які працюють у специфічних умовах (наприклад, у творчих спеціальностях або у групах з низьким початковим рівнем знань студентів).
Шляхи вирішення:
- Автоматизація процесу збору інформації через інтеграцію з особистими кабінетами викладачів, з їхніми профілями на сайтах закладів освіти та платформами дистанційного навчання.
- Запровадження електронних портфоліо викладачів, де автоматично оновлюються дані про їхні досягнення.
- Впровадження єдиного стандарту ведення баз даних, який забезпечить уніфікований підхід до збереження інформації.
- Використання централізованих баз даних, де всі необхідні показники будуть доступні в одному місці.
- Розробка механізму верифікації наукових публікацій, участі у конференціях та інших досягнень через інтеграцію з відповідними базами даних (наприклад, Scopus, Google Scholar).
- Використання анонімного опитування студентів як додаткового джерела інформації про якість викладання.
- Запровадження окремих коефіцієнтів для різних дисциплін та типів діяльності (наприклад, творчі спеціальності можуть оцінюватися за окремими критеріями).
5. Низька мотивація викладачів через недосконалу систему оцінювання
Ще однією серйозною проблемою є ризик того, що рейтингове оцінювання діяльності педагогічних працівників коледжів може сприйматися викладачами як несправедливе, а отже – демотивувати їх до продуктивної роботи.
Основні труднощі:
- Недовіра до системи оцінювання. Якщо критерії не є прозорими або не враховують реальні зусилля викладачів, вони можуть втратити мотивацію до активної участі у розвитку освітнього процесу.
- Орієнтація на формальні показники замість реальної якості викладання. Наприклад, якщо система оцінює лише кількість наукових публікацій, викладачі можуть зосередитися на написанні статей на шкоду освітньому процесу.
- Нерівні умови для всіх викладачів. Якщо певні дисципліни або форми роботи недооцінюються у рейтинговій системі, це створює несправедливий розподіл балів та впливає на загальну мотивацію.
- Відсутність реальних стимулів. Якщо результати рейтингу не впливають на зарплату, кар’єрне зростання або інші заохочення, викладачі можуть не бачити сенсу у високих показниках.
Шляхи вирішення:
- Відкрите оприлюднення методики оцінювання та регулярне оновлення критеріїв із залученням викладачів до обговорень.
- Надання можливості педагогам подавати апеляції у разі незгоди з отриманими балами.
- Включення до рейтингу якісних характеристик, таких як відгуки студентів, оцінка викладацьких методик, участь у громадській діяльності тощо.
- Впровадження механізму самооцінки викладачів, що доповнить зовнішнє оцінювання.
- Прив’язка рейтингу до системи премій та заохочень, можливості підвищення кваліфікації або надання грантів на навчання.
Запропоновані заходи дозволять підвищити довіру педагогічних працівників до системи оцінювання, зробити її об’єктивною та ефективною.
В нашому коледжі запровадження рейтингового оцінювання діяльності інженерно-педагогічних працівників ми розпочали із розробки відповідного положення(https://kpefk.com.ua/docs/polozhennya/2023_24/Provisions_on_rating_evaluation_of_activities.pdf), де вказувались всі аспекти реалізації. Для автоматизації цього процесу, в рамках виконання кваліфікаційної роботи зі спеціальності 122 Комп’ютерні науки студентами Олексієм Шимчуком та Андрієм Стасюком, було розроблено відповідний вебдодаток.
Засобами PhpMyAdmin та MySQL була створена база даних з 10 таблиць.
В таблиці Category_criterion зберігаються категорій показників, за якими проводиться рейтингування. В коледжі виділено п’ять категорій: навчально-методична робота; науково-методична робота; робота з обдарованими студентами; підвищення кваліфікації; громадська, виховна та позааудиторна робота.
В таблиця Criterion зберігаються показники кожної категорії. Поле Coefficient цієї таблиці містить ваговий коефіцієнт показника. Наприклад, для категорії науково-методична робота запроваджено такі показники:
- публікації в науково-методичних виданнях (журналах, інтернет-виданнях);
- виступ на педагогічній (методичній) раді з науково-методичним питанням;
- методична доповідь на засіданні ЦК;
- обмін досвідом (виступ на семінарі, майстер-клас, тренінг тощо);
- участь у освітянській виставці «Творчі сходинки педагогів Волині»;
- наявність активного авторського фахового сайту, блогу, групи, спільноти (вказати адресу сайту (блогу), назву, призначення).
Таблиця User призначена для зберігання інформації про зареєстрованих педагогічних працівників. З допомогою цих даних формується особистий кабінет викладача.
Таблиця Typer призначена для зберігання типу облікового запису: адміністратор бази даних чи педагогічний працівник. Цей параметр надає різні права доступу до роботи з системою рейтингування. Таблиця Accounting – облік всіх показників та критеріїв, поданих педагогічними працівниками.
Використовуючи засоби HTML, CSS, JavaScript та PHP, був розроблений веб-додаток із зручним та зрозумілим вебінтерфейсом. Для роботи з вебдодатком потрібен логін та пароль, який видається кожному педагогічному працівнику коледжу, а також окремий логін має адміністратор бази даних. На рис. 2 показаний інтерфейс особистого кабінету викладача, в якому крім його контактної інформації, можна вибрати категорію показників та сам показник, який буде вводитись. Також є можливість прикріпити файл, який підтверджує правдивість введеного показника (фото, посилання, свідоцтво тощо).
Розрахунок рейтингу педагогічних працівників здійснює адміністратор бази даних. На рис. 3 показано кабінет адміністратора, в якому він може редагувати інформацію про викладачів, про категорії критеріїв та показники, переглядати та верифікувати введені викладачами показники, а також формувати рейтинги – як загальний, так і за спеціальностями та цикловими комісіями.
Висновки. Рейтингове оцінювання діяльності педагогічних працівників коледжів є ефективним інструментом підвищення якості освіти, але його успішне впровадження потребує чіткої методології, прозорості та об’єктивності. Використання цифрових технологій, створення незалежних комісій та розробка державного стандарту оцінювання дозволять усунути основні недоліки системи та підвищити довіру до неї з боку педагогів.
Список використаних джерел
- Закон України “Про освіту” від 05.09.2017 № 2145-VIII.
- Закон України “Про фахову передвищу освіту” від 06.06.2019 № 2745-VIII.
- Положення про рейтингове оцінювання діяльності педагогічних працівників у Відокремленому структурному підрозділі «Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету» від 01 вересня 2023 року.
- Кваліфікаційна робота на отримання освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра за спеціальністю Комп’ютерні науки здобувачів освіти Олексія Шимчука та Андрія Стасюка, від 12 червня 2024 року.
- Методичні рекомендації щодо впровадження рейтингового оцінювання діяльності педагогічних працівників коледжів / Міністерство освіти і науки України.
- Савченко О. Якість освіти у фаховій передвищій школі : проблеми та перспективи // Освітній дискурс. 2023. № 2. С. 45–52.
- Петрова Н. В. Рейтингове оцінювання педагогічних працівників як засіб підвищення якості викладання // Педагогічні інновації. 2022. № 3. С. 78–85.
- Сучасні підходи до оцінювання професійної діяльності викладачів закладів фахової передвищої освіти : аналітичний огляд / О. І. Коваленко, Л. П. Мельник // Збірник наукових праць. 2021. № 5. С. 112–120.
№2, 2025
Автор публікації
