Олександр Жигулін, викладач Білгород-Дністровського фахового коледжу природокористування, будівництва та комп’ютерних технологій
Creative rehabilitation, augmented and imaginary reality to improve the quality of education
Oleksandr Zhyhulin, Lecturer at the Bilhorod-Dnistrovskyi Vocational College of Environmental Management, Construction and Computer Technologies
Анотація. Розроблено й апробовано методологію інтелектуальної, психічної й фізичної реабілітації для підвищення якості навчання шляхом творчого використання методів доповненої й уявної реальності. Пропонується використання ресурсів штучного інтелекту, відновлення творчих здібностей та загартовування волі у творчих і спортивних заходах, демонстрація матеріалу методом доповненої та практичного його проробляння – уявної реальності.
Abstract. The methodology of intellectual, mental and physical rehabilitation has been developed and tested to improve the quality of education through the creative use of augmented and virtual reality methods. It is proposed to use the resources of artificial intelligence, restore creative abilities and temper the will in creative and sports activities, demonstrate the material using the method of augmented reality, and its practical implementation – imaginary reality.
Протягом п’яти років галузь освіти в Україні перебуває під впливом наслідків порушення закону еволюції життя (незворотність, прискорення темпів, етичне ставлення до розвитку усіх без виключень й обмежень), що негативно вплинуло на якість навчання. Викладачі й студенти неясно уявляють перспективу, що негативно впливає на мотивацію. Окрім психічної напруженості, людей турбує дискомфорт від недостатнього рівня фізичного стану як наслідку пандемії з переходом до обмежень воєнного стану.
Основою вирішення цих проблем може бути надання позитивних емоцій через творче використання методів доповненої й уявної реальності для забезпечення якості навчання під час воєнного стану.
Розроблено методологію «Інтелектуальна, психічна й фізична реабілітація для підвищення якості навчання шляхом творчого використання методів доповненої й уявної реальності», яка успішно пройшла апробацію в коледжі на прикладі викладання дисциплін безпеки (охорона праці, безпека життєдіяльності).
Інтелектуальна реабілітація як викладачів, так і студентів пов’язана з переходом закладів освіти з дистанційного на очне навчання. Після повного переходу коледжу на офлайн-освіту якість послуг підвищилась на 30%, що дало можливість щорічно збільшувати контингент студентів. Психічна реабілітація полягала у відновленні мотивації студентів шляхом тестування (методика ТАРТ) з встановленням для кожного престижної професії, яка підходить за кодом його типу особистості. Демонстрація привабливого майбутнього підкріплювалася необхідністю збереження для нього здоров’я шляхом норм безпеки.
Уявна реальність полягала в демонстрації факторів небезпеки, де перший слайд кожної теми присвячено позитивному впливу холоду й тепла, звуку, вібрації, освітлення, радіації, дрібних частин речовини, газів, горіння, електричного струму на розвиток людини. Це сприяло мотивації до вивчення особливостей перелічених факторів. Доповнена реальність дозволяла концентрувати увагу здобувачів освіти на методах усунення дії факторів небезпеки на людину власними руками (загасити пожежу вогнегасником, пристебнути карабін страховки, щоб не впасти з висоти, надати домедичну допомогу під час ДТП та ін.) Фізична реабілітація студентів полягала у виконанні дій з помірним фізичним навантаженням щодо нейтралізації дії небезпечних і шкідливих факторів впливу на людину. Мотиваційну роль у цьому процесі відігравало використання уявної й доповненої реальності, наприклад, дорожньо-транспортної пригоди, коли водія треба обережно, підтримуючи шию, вивільнити з автомобіля.
Образне уявне мислення й фізичні можливості викладачі і студенти розвивали через навички у сфері безпеки життєдіяльності. Так, прийоми з надання домедичної допомоги вивчали як викладачі, так і студенти усіх спеціальностей. Викладачі займалися на перервах у викладацькій кімнаті. Студенти відпрацьовували навички на заняттях з безпеки життєдіяльності й охорони праці в аудиторіях. Навички із захисту органів дихання отримували через роботу з протигазами й спеціальним одягом. Радіацію вимірювали дозиметром і вчилися приймати протирадіаційні й знеболювальні препарати. Правилам евакуації з аудиторії вчилися під час уявної пожежі й травмування.
Передумовою відпрацювання кожного елемента безпеки життєдіяльності було уявлення дії небезпечного фактора за допомогою доповненої й уявної реальності.
Інтелектуальна, психічна й фізична реабілітація викладачів під час воєнного стану дозволяє їм впевнено виконувати власну освітянську місію й регулярно отримувати моральне й матеріальне заохочення.
Усі види реабілітації проводилися не хаотично, а організовано через засідання циклових комісій.
Інтелектуальна реабілітація викладачів проводилася щомісяця під час засідання циклової комісії на тему «Інформаційні технології для якості навчання». Вирішувалася проблема впровадження у освітній процес можливостей інформаційних технологій. Розроблялися програмні продукти для автоматизації процесів збору, аналізу, систематизації й обробки даних. Покращувалася візуалізація матеріалу через розробку вебсторінок дисциплін на сайті коледжу. Це було особливо важливо під час відключення електроенергії. Студенти без перешкод продовжували користуватися через смартфони демонстраційними матеріалами викладачів. Наприклад, сторінка «Кабінет безпеки» на офіційному сайті коледжу надає доступ до інформації з усіх тем дисциплін «Охорона праці», «Охорона праці у галузі», «Охорона праці в будівництві» та «Безпека життєдіяльності».
Відомо, що на сплеск змістовної насиченості дисциплін суттєвий вплив чинять ресурси штучного інтелекту. За результатами їх дослідження в ході інтелектуальної реабілітації викладачів було перевидано (2023–2024 рр.) навчальні посібники й методичні вказівки з дисциплін.
Психічну реабілітацію викладачів рекомендується проводити щомісячно через участь у засіданнях циклових комісій на тему «Від творчого мислення – до якості навчання».
Це тренує креативне мислення й надихає на творчі дискусії. Так, на початку навчального року чоловіки сперечалися з жінками відносно зображення на стіні Центру творчості. Перші вважали його глечиком, а чоловіча інтуїція підказувала, що це символ красивої жіночої статури. Кінець дискусії поклала ведуча – професійний художник. На підтримку чоловічої далекозорості вона розповіла, що в Епоху бароко з XV до XVII століття художники Рубенс і Джорджоне зображували ідеали краси, які включали повноту та округлість форм, що символізували здоров’я, родючість і достаток. Вона запевнила присутніх у тому, що чоловіки в Україні мають інтуїтивно підтримувати цю гарну високоінтелектуальну образотворчу традицію.
Для фізичної реабілітації кожного тижня на великій перерві (50 хв) бажано проводити засідання циклових комісій на тему «Здорове тіло – ясний розум» у форматі спартакіади серед працівників, на яких відпрацьовуються навички попадання у ціль, терпіння для досягнення максимального результату, незламності під час захисту своєї позиції, швидкої реакції на економічні зміни та гри у команді за надзвичайних обставин. Так, наприклад, у змаганні з метання дротиків перемогла викладачка бухгалтерського обліку, у якої усе потрапило у десятку, тобто дебет збігся с кредитом під дружні оплески учасників. Перше місце в баскетболі зайняв викладач безпеки, який досяг результату найшвидше, а правознавець – найнадійніше та переконливо з п’ятого разу, що стало прикладом терпіння у досягненні бажаного результату. По футбольних воротах били сильно та з різних боків, намагаючись ввести воротаря в оману, але він проявив незламність навіть під час ударів викладача з фізичного виховання. Через гру у волейбол і теніс відпрацьовували реакцію на зміну економічної ситуації в країні й підтримку один одного. У грі в боулінг економісти-менеджери перемогли архітекторів-будівельників шляхом майстерності. Одним ударом вдалося збити усі 7 кеглів, що свідчить про можливість досягати максимального результату.
Такий формат засідання забезпечує його учасникам психологічне розвантаження, оздоровлює й формує необхідні під час воєнного стану професійні й загальнолюдські якості.
Реальність навчального процесу в коледжі повинна доповнюватися елементами інтелектуальної, психічної й фізичної реабілітації викладачів за допомогою інформаційних технологій, підвищення рівня креативного мислення та загартовування волі.
Висновки
1. Розроблено й пройшла успішну апробацію методологія інтелектуальної, психічної й фізичної реабілітації для підвищення якості навчання шляхом творчого використання методів доповненої й уявної реальності.
2. Для впровадження цієї методології пропонується використання інформаційних технологій, участь у творчих і спортивних заходах, демонстрація матеріалу методом доповненої, а практичного його проробляння – уявної реальності.
№1,2025
Автор публікації
