Олена Василенко, завідувачка відділення ВСП «Технолого-економічний фаховий коледж Миколаївського національного аграрного університету»
The genesis of critical thinking in the educational process
Olena Vasylenko, Head of Department, Technological and Economic College of Mykolaiv National Agrarian University
Анотація. Реалії сучасного життя вимагають подолання репродуктивного стилю навчання і переходу до нової освітньої парадигми, що забезпечуватиме достатню пізнавальну активність і самостійність критичного мислення.
Abstract. The realities of modern life require overcoming the reproductive style of learning and transitioning to a new educational paradigm that will ensure sufficient cognitive activity and independence of critical thinking.
За часів інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного розв’язання проблем, значна частина яких не передбачувана, найактуальнішим стає розвиток критичного мислення. У цьому сенсі очевидна життєва необхідність розвитку критичного мислення як завдання освітньої системи.
У загальнотеоретичному і суспільному розумінні критика – це розгляд і оцінка когось, чогось з метою виявлення та усунення вад, хиб; коментар, судження, оцінка, аналіз. Мислення розглядається як міркування, зіставлення явищ об’єктивної дійсності і здатності робити висновки. Аналіз – це фундаментальна мета сучасної освіти, яка полягає в необхідності розвитку у здобувачів фахової передвищої освіти критичного способу мислення на підставі отримання знань та інформації [1].
Мислення – це спосіб пізнання, що веде до істини (на відміну від почуттів, сприймання, що приводять до власної думки). Невипадково розвиток критичного мислення стає сьогодні одним із провідних трендів й наскрізних завдань освітнього процесу. На підставі опрацювання результатів дослідження більше двадцяти джерел вітчизняних і закордонних вчених за період 1990–2020 років у праці «Розвиток критичного мислення як провідний тренд сучасного освітнього процесу» П. Саух зазначає, що розвиток критичного мислення вимагає урахування в освітньому процесі складності його феномену як мислення «високого рівня», що поєднує синтетичне й аналітичне, репродуктивне й продуктивне, теоретичне й практичне мислення. Критичне мислення має два синергійно пронизаних виміри: афективний, пов’язаний із природною допитливістю людини, жагою до аргументованої інформації, та когнітивний, який реалізується за раціональним алгоритмом в безпосередньому освітньому процесі. Важливою властивістю критичного мислення є уміння переконливо аргументувати власну позицію в процесі обговорення оригінальних соціальних проєктів та здатність протистояти різним формам несанкціонованого втручання в особисте життя, що сприяє утвердженню основ демократичного способу життя. Реалізація технології розвитку критичного мислення в закладах освіти передбачає послідовну реалізацію трирівневого алгоритму: виклику, осмислення змісту та рефлексії. Кожен із цих трьох рівнів має свою мету й завдання, а також комплекс педагогічних методів, прийомів, спрямованих на активізацію дослідної, творчої діяльності, а також на осмислення й узагальнення здобутих знань [2].
Сучасний період розвитку освітнього процесу передбачає не тільки надання інформації здобувачам освіти різних рівнів, а й обов’язкове освоєння ними критичного мислення. Зазначене ґрунтується на зміні видів і форм мислення, оскільки критичне мислення розвивається на засадах перетворення, вдосконалення в процесі отримання та засвоєння учасниками освітнього процесу все більшого обсягу різносторонньої, абстрактної та узагальненої інформації.
Критичне мислення є важливим складником змісту ключових компетентностей, наскрізних умінь, компетентнісного потенціалу, вимог до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти усіх освітніх галузей.
Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень. Досліджуючи складові формування критичного мислення різними засобами Малієнко Ю.Б. звертає увагу, що з педагогічного погляду критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел; бачити проблеми, ставити запитання; висувати гіпотези та оцінювати альтернативи; робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його [3].
Генезис технологій розвитку критичного мислення спрямований на розвиток інтелектуальних здібностей, рефлексивного мислення, когнітивних і метакогнітивних умінь високого рівня. Критичним умінням під час формування аналітико-синтетичного мислення є здатність знаходити й презентувати загальні та специфічні характеристики в процесі порівняння явищ і фактів. Для цього доцільно використовувати метод «загальне-унікальне», що сприяє розвитку навичок критичного мислення на рівні синтезу й рефлексії. Технології формування критичного мислення мають сприяти розвитку пізнавальної самостійності здобувача, що є складним комплексним навиком, який потребує певної бази – достатнього рівня знань і сукупності необхідних умінь.
У процесі формування критичного мислення на першому етапі Рубцова В. В., Саліонович Л. М. вважають доцільними такі форми роботи, що стимулюють розкриття творчого потенціалу здобувача, – установлення фактів, надання їм характеристик, формулювання проблеми, завдання, висування гіпотези тощо; на другому етапі – порівняння, зіставлення і протиставлення фактів, установлення суттєвих внутрішніх зв’язків певного явища й виявлення закономірностей, за якими воно має розвиватися. Зазначений комплексний навик формується та вдосконалюється протягом усього процесу навчання, як наслідок, сприяє оволодінню професійними компетентностями [4].
Розвиток критичного мислення передбачає принаймні чотири основних постулати, які є його фундаментом. Перший: знання – основа розвитку критичного мислення. Для того, щоб навчитися критично мислити, потрібно мати певні знання й уміння узагальнювати наявну інформацію з метою інтерпретації тієї чи іншої проблеми, завдячуючи навчанню та досвіду. Другий постулат: критично мислити означає мислити логічно, послідовно, аргументовано й переконливо. Він пов’язаний із аналітикою, умінням на основі аналізу знаходити «слабку ланку», що пов’язано з логічністю, рефлексивністю та перевіркою точності висновків. Критичність мислення передбачає розвиток логічної послідовності процесу мислення, точність доведень, вміння робити узагальнювальні висновки. Без оцінки критичне мислення неможливе. Третій постулат: наявність ресурсу особистості як сукупності потенційних можливостей для самореалізації в її діяльності. Він акцентує на самодостатності особистості, її прагматизмі й толерантності в ситуаціях режиму із загостренням та невизначеності. Тобто розвиток критичного мислення характеризується умінням ставити нові завдання і вирішувати їх, не розраховуючи на допомогу інших. Самостійність особистості націлена на уміння здобувати нові знання, оволодівати методами пізнавальної й практичної діяльності з метою використання їх потенціалу та власних вольових зусиль для вирішення професійних і життєдайних проблем. Четвертий постулат пов’язаний з діяльнісною компонентою критичного мислення. Він передбачає уміння вирішувати проблеми, пропонувати конструктивні рішення, володіти принципами планування й прогнозування та основними законами логіки. У цьому дискурсі важливим у розвитку критичного мислення є уміння вести діалог, уміння дискутувати. Адже саме в дискусії народжуються проривні ідеї. Цей діалог може бути як внутрішнім (з самим собою), так і зовнішнім (з педагогом, викладачем, своїми товаришами в групі). За умов внутрішнього діалогу аналізуються декілька способів вирішення проблеми, а зовнішнього – аналізуються й осмислюються думки і позиції інших. Установка на діалог має бути усвідомленою стратегією пошуку істини. Він не може закінчуватися на тому, з чого розпочинався: на констатації розбіжностей у розумінні чогось. Діалог має передбачати певні зрушення на шляху виявлення нових для себе смислів, відкриття чогось нового, що стає для нас істотним, а то й проривним. Критичне мислення – це результат, це момент у мисленні, коли критичний підхід стає природним шляхом взаємодії з ідеями та інформацією, це активний процес, який або стимулюється, або трапляється спонтанно і надає можливість контролювати інформацію, ставити її під сумнів, об’єднувати, переробляти, адаптувати або відкидати [5].
Результативне та практичне набуття навичок критичного мислення спрямоване на всебічний розвиток й підготовку здобувача до його професійної діяльності не лише як компетентного фахівця, а й вихованої, освіченої особистості і передбачає отримання ним як знань, умінь, навичок, так і здатності до постійного самовдосконалення, самоосвіти, прийняття креативних рішень та розвитку гуманістичних цінностей. Зміни, які відбуваються у сучасному соціально‑культурному житті суспільства, швидкий плин науково‑технічної революції, інформатизованість відносин накладають свої відбитки на освіту та зумовлюють необхідність реформування й перегляду змісту освіти, та підготовки професійно компетентного спеціаліста на засадах його здатності до критичного мислення відповідно до сучасних вимог та потреб суспільства. Критичне мислення – це якість особистості, її певне надбання, що ґрунтується на знаннях, досвіді, моральних засадах і проявляється в критичний момент за рахунок вміння знаходити зв’язок між ситуацією та знаннями, у прийнятті адекватних рішень нагальної проблеми. Необхідно постійно вдосконалюватися і ставати кращою версією себе. Необхідно порівнювати себе лише із собою вчорашнім. Саме власна ціль, наші унікальні досвід і вміння роблять нас справді потрібними й бажаними, що в свою чергу призводить до економічного успіху, індивідуального добробуту й соціальної рівноваги [6].
Критичне мислення є сучасним та ефективним методом освіти, який сприяє не тільки опануванню знань, але й розвитку компетенцій. Цей підхід передбачає орієнтацію на розвиток конкретних вмінь та навичок, залучення до активного навчання та співпрацю. Забезпечує підготовку до реального життя та майбутньої професійної діяльності фахівців, розвиваючи навички мислення, аналізу, співпраці та самостійності.
Список використаних джерел
- Новий тлумачний словник сучасної української мови (50 000 слів) Автор : Ірина Радченко, Ольга Орлова. Видавництво : БАО. 2010.
- Саух П. Розвиток критичного мислення як провідний тренд сучасного освітнього процесу / П. Саух // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2021. Вип. 2. С. 7–15.
- Малієнко Ю.Б. Формування критичного мислення засобами підручників історії нового покоління / Ю.Б. Малієнко // Електронний збірник наукових праць ЗОІППО. № 2(54). 2023.
URL: https://zoippo.zp.ua/pages/publications/el_gurnal/pages/vip54.html
- Рубцова В.В., Саліонович Л.М. Технології розвитку критичного мислення як основа формування професійних компетентностей фахівців із медіакомунікацій / В.В. Рубцова, Л.М. Саліонович // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. 2016. № 23. Том 2. С. 103–106.
- Василенко О. Критичне мислення як засіб компетентністного підходу / О.М. Василенко // Українознавчий вимір у сучасній науці : гуманітарний аспект : матеріали VІI Всеукраїнської науково-практичної конференції, 25 квітня 2024 р. Миколаїв : МНАУ, 2024. С. 40–43.
- Миколаївський обласний центр зайнятості. Топ навичок для успіху в 2025 році. URL: https://mik.dcz.gov.ua/publikaciya/top-navychok-dlyauspihu-v-2025-roci
№2, 2025
Автор публікації
