Освіта як складова ментального здоров'я - ЖУРНАЛ “ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА”

Алла Кузьменко, директор Лубенського медичного фахового коледжу

Анотація. У статті висвітлено основні проблеми ментального здоров’я здобувачів освіти, чинники, які на нього впливають, а також ознаки, що можуть свідчити про можливі труднощі у цій сфері. Окрему увагу приділено шляхам вирішення цих проблем та ролі батьків у підтримці ментального здоров’я своїх дітей.
Робота буде корисною викладачам та керівникам груп під час проведення навчально-виховної роботи зі здобувачами освіти. Вона надасть відповіді на важливі запитання, пов’язані з темою ментального здоров’я.

Abstract. The article highlights the primary mental health challenges faced by students, the factors influencing their well-being, and the signs that may indicate mental health issues. Special attention is given to solutions for these problems and the critical role of parents in supporting their children’s mental health.
This work can serve as a valuable resource for educators and group leaders in organizing educational and mentoring activities with students. It provides answers to numerous questions related to mental health.

Освіта та ментальне здоров’я – два ключові аспекти людського життя, тісно пов’язані між собою. Якісний освітній процес не тільки передає знання та навички, але й формує особистість, сприяє розвитку критичного мислення, самооцінки та соціальних навичок. Все це, у свою чергу, є важливими компонентами міцного ментального здоров’я.

Ментальне здоров’я здобувачів освіти – це актуальна проблема, яка потребує уваги суспільства та освітніх закладів. Інтенсивне навчання, високі академічні вимоги, соціальна адаптація, фінансові труднощі та інші стресові фактори створюють сприятливий ґрунт для розвитку різних психічних розладів серед студентської молоді.

Основні проблеми ментального здоров’я серед здобувачів освіти

Тривожні розлади: постійна тривога, страх перед майбутнім, панічні атаки.
Депресія: почуття безнадії, втрата інтересу до життя, зниження мотивації.
Розлади сну: безсоння, сонливість вдень.
Розлади харчової поведінки: анорексія, булімія.
Вигорання: емоційне виснаження, відчуття безсилля.

Чинники, що впливають на ментальне здоров’я здобувачів освіти

Навчальний процес: високі академічні вимоги, велике навчальне навантаження, дедлайни.
Соціальні фактори: адаптація до нового соціального середовища, самотність, ізоляція.
Фінансові труднощі: необхідність підробляти, оплачувати навчання та проживання.
Сімейні проблеми: конфлікти в родині, розлучення батьків.
Суспільні події: війни, катаклізми, пандемії.

Внаслідок основних проблем та чинників, що впливають на ментальне здоров’я, у здобувачів освіти погіршується успішність (зниження концентрації уваги, мотивації, пам’яті), проявляється соціальна ізоляція (відхід від друзів, уникнення соціальних контактів), виникають проблеми зі здоров’ям (фізичні захворювання, пов’язані зі стресом) та ризик суїциду (у важких випадках).

Які ж шляхи розв’язання проблеми?

Профілактика: проведення тренінгів з управління стресом, розвиток емоційного інтелекту, створення сприятливої атмосфери в університеті.
Рання діагностика: проведення регулярних скринінгів, під час навчання здобувачів освіти розпізнавання симптомів психічних розладів.
Доступність психологічної допомоги: створення психологічних служб в освітніх закладах, забезпечення анонімності та конфіденційності.
Співпраця з родинами: залучення батьків до вирішення проблем, організація сімейних консультацій.
Зміна ставлення суспільства: дестигматизація психічних захворювань, просвіта населення.

Освітні заклади відіграють ключову роль у забезпеченні ментального здоров’я здобувачів освіти. Вони можуть: створити сприятливе навчальне середовище: гнучкі графіки, менше домашніх завдань, підтримка з боку викладачів; забезпечити доступ до психологів, організувати групи підтримки; проводити просвітницьку роботу: лекції, семінари, тренінги з питань ментального здоров’я; співпрацювати з громадськими організаціями: залучати до співпраці фахівців з ментального здоров’я.

Як освіта впливає на ментальне здоров’я?

Розвиток самооцінки: успіхи в навчанні підвищують самооцінку, формують впевненість у своїх силах.
Соціальні навички: освітній заклад – це місце, де здобувачі освіти вчаться взаємодіяти з однолітками, викладачами, долати конфлікти, розвивати емпатію.
Стресостійкість: освіта готує до подолання труднощів, прийняття відповідальності, що формує стійкість до стресу.
Критичне мислення: розвиток критичного мислення дозволяє аналізувати інформацію, приймати обґрунтовані рішення, що сприяє меншій тривожності.
Креативність: свобода самовираження, творчі проєкти розвивають уяву, зменшують рівень стресу.

Як ментальне здоров’я впливає на освіту?

Концентрація: здобувачі освіти з міцним ментальним здоров’ям краще концентруються, запам’ятовують інформацію.
Мотивація: позитивне ставлення до себе та до навчання підвищує мотивацію до навчання.
Соціальна адаптація: розвинуті соціальні навички сприяють легкій адаптації в колективі.
Академічні досягнення: здобувачі освіти з міцним ментальним здоров’ям, як правило, мають кращі академічні показники.

Можемо з впевненістю сказати, що саме освіта може відігравати профілактичну роль у розвитку психічних розладів: емоційна регуляція (розуміння та управління своїми емоціями), навички спілкування (ефективна комунікація з іншими людьми), розв’язання проблем (пошук конструктивних рішень у складних ситуаціях).

Для підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти освітні заклади можуть створити безпечне середовище: атмосфера взаємоповаги, підтримки, де кожен почувається захищеним; проводити тренінги: навчати викладачів та здобувачів освіти навичкам емоційної регуляції, спілкування, розв’язання конфліктів; залучати психологів: надати доступ до психологічної допомоги; проводити просвітницькі заходи: інформувати про важливість ментального здоров’я.

Розглянемо роль батьків у житті дітей, що є незамінною, особливо коли мова йде про її ментальне здоров’я. В умовах сучасного освітнього процесу, який часто супроводжується високими навантаженнями та стресом, підтримка батьків стає ще більш важливою. Здобувачі освіти, які відчувають себе захищеними та підтримуваними вдома, краще справляються зі стресами в освітньому закладі та мають вищу самооцінку. Взаємодія з батьками допомагає здобувачам освіти розвивати навички комунікації, емпатії та співпереживання. Батьки можуть допомогти дітям розпізнавати та виражати свої емоції, а також справлятися з ними здоровими способами. Спільне виконання домашніх завдань, заохочення до навчання, розвиток інтересу до нових знань допомагає відчувати себе впевненішими. Батьки є головним авторитетом для дітей. Демонструючи здоровий спосіб життя, батьки заохочують їх до самопіклування.

Підтримуючи ментальне здоров’я дітей, батьки повинні приділяти час спілкуванню, уважно слухати, проявляти емпатію, встановлювати реалістичні очікування, заохочувати здорові звички, допомагати розвивати навички саморегуляції, співпрацювати із закладом освіти, звертатися за допомогою до фахівців.

Які ознаки можуть свідчити про проблеми з ментальним здоров’ям у здобувачів освіти?

Зміни в поведінці: замкнутість, агресивність, апатія.
Проблеми зі сном: безсоння, нічні кошмари.
Зміни в харчових звичках.
Проблеми з концентрацією уваги.
Фізичні скарги без очевидної причини.
Погіршення успішності в навчанні.

Важливо пам’ятати, що кожна дитина індивідуальна, і те, що є нормою для однієї, може бути проблемою для іншої.

Отже, проблеми ментального здоров’я серед здобувачів освіти – це серйозний виклик для суспільства. Для його вирішення необхідні спільні зусилля закладів освіти, психологів, здобувачів освіти та їхніх сімей. Забезпечення ментального здоров’я здобувачів освіти – це інвестиція в їхнє майбутнє та в майбутнє суспільства в цілому.

Освіта та ментальне здоров’я – це два нерозривно пов’язані поняття. Інвестуючи в освіту, ми інвестуємо в майбутнє наших дітей, допомагаючи їм вирости здоровими та щасливими людьми.

Список використаних джерел

Андрос М. Є. Психічне здоров’я особистості : психологічне консультування керівників шкіл // Освіта і управління. – Том 2. – 1998. – Число 2. – С. 64.
Загальна декларація прав людини. – Київ, 1998. – С. 3–8.
Кочерга О., Васильєв О. Психічне здоров’я молодшого школяра // Психолог на батьківських зборах / Упоряд. О. Главник. – Київ : Редакція загальнопедагогічних газет, 2003. – С. 20.
Крижанівська Л. О. Психічні розлади непсихотичного рівня у ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи (клініка, діагностика, лікування). Автореферат дис… д-ра мед. наук: 14.01. 16. – Київ, 1998. – С. 37.
Крузе В. Психосоматичні розлади в дитячому віці // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – №2. – С. 27.
Потапчук Є. М. Теорія та практика збереження психічного здоров’я військовослужбовців : монографія. – Хмельницький : Видавництво Національної академії ДПСУ, 2004. – С. 4.
Поташнюк Р. З. Психогігієна : навч. посіб. / Волин. держ. ун-т ім. Л. Українки. – Луцьк : Надстря, 2000. – 62 с.
Технологія моніторингу психічного здоров’я школярів : метод. рек. / О. А. Бесєдіна, Г. М. Даниленко, Н. М. Колотій та ін. – Харків, 1998. – 22 с.
Angermayer M. C. (ed). From Social Class to Social Stress. Berlin Springer. 1987; 314.
Blumberg I. Mental “health” and mental “illness” // Hosp Commun. Psychiatry. – 1997. – Vol. 130, № 3. – P. 229–239.

№1, 2025