Ірина Ярита, канд. пед. наук, викладач ВСП «Кадіївський педагогічний фаховий коледж
ДЗ «Луганський національний університет
Анотація. У статті висвітлено особистий науковий й практичний досвід викладача фахового коледжу в царині психічного здоров’я. Здійснено науковий підхід до розуміння понять «психічний», «ментальний», «ментальне здоров’я». Рекомендовано авторські наукові надбання використання природи як ефективного та дієвого засобу збереження психічного здоров’я в умовах війни та кризових ситуацій.
Abstract. The article presents the personal scientific and practical experience of a professional college teacher in the field of mental health. A scientific approach to the understanding of the concepts “mental”, “mental”, “mental health” has been implemented. Practical personal measures in the field of mental health are presented. The author’s scientific findings on the use of nature as an effective and efficient means of preserving mental health in war and crisis situations are recommended.
Необхідною базисною умовою повноцінного життя окремо взятої людини є її здоров’я. Проблема здорової людини завжди перебувала в центрі уваги протягом усієї історії розвитку людства, але надзвичайне загострення відбулося з початком повномасштабної війни. Практично все населення України зараз не відчуває себе у безпеці, живе в постійному стресі, переживає тривогу за своє життя та життя своїх близьких, що в цілому має негативний вплив на психічне здоров’я. Ці психічні розлади позначаються на фізичному здоров’ї людини і тим самим спричиняють труднощі, впливають на працездатність людини та в цілому на її життя. Безумовно, внаслідок переживань або якоїсь травматичної події, яка сталася чи загрожувала життю знайомих та рідних людей, виникатимуть відчутні проблеми для самої людини, а саме: підвищення ризику виникнення або загострення різних захворювань. Турбота і підтримка психічного здоров’я стали одними з пріоритетних завдань державної політики. Держава повинна бачити здорову, всебічно розвинену особистість з високим інтелектом, моральністю та культурою, яка вміє творчо мислити, ініціативно діяти, сприяти соціально-економічному розвитку держави, у якій вона проживає.
Аналіз понять «психічний» й «ментальний» свідчить про те, що вони перекликаються й доповнюють одне одного. Так, поняття «психічний» – пов’язаний з внутрішнім світом людини, її настроєм, почуттями тощо, а термін «ментальний» – пов’язаний з енергетичним полем, що створюється людиною, та є відображенням її психіки, свідомості [1].
• У сучасному тлумачному психологічному словнику поняття «здоров’я психічне» розглядається як «стан душевного благополуччя, що характеризується відсутністю хворобливих психічних проявів і забезпечує адекватну умовам дійсності регуляцію поведінки та діяльності» [2]. Зміст поняття не вичерпується медичними і психологічними критеріями, у ньому завжди відображені суспільні й групові норми і цінності, що регламентують духовне життя людини. Найчастіше в ролі критеріїв ментального здоров’я виступають:
1. Позитивне самопочуття особистості, що виражається станом радості та задоволення собою в повсякденному житті та дозволяє ефективно впоратися зі стресом та іншими критичними ситуаціями.
2. Гнучкість і адаптованість людини до мінливих умов сьогодення та здатність вирішувати життєві проблеми та встановлювати сприятливі міжособистісні стосунки з іншими.
3. Емоційна стійкість, що дозволяє ефективно керувати емоційно-вольовою сферою особистості.
4. Самовизначеність суб’єкта життєдіяльності, за якої останній має свідомий орієнтир на власні цінності та переконання.
5. Здатність до ефективної комунікації з іншими, результатом якої є сприятливі стосунки.
6. Спроможність до самореалізації та саморозвитку власної ідентичності [6].
Під ментальним здоров’ям (Калашникова Л.В., Руденко Ю.Ю., Руденко С.А.) розуміють невід’ємну складову частину загального благополуччя та якості життя людини, що дозволяє відчувати гармонію із собою, з іншими та з навколишнім світом, адаптуватися до стресових ситуацій, розвивати стійкість до негативних впливів сьогодення, підтримувати позитивні стосунки з іншими та досягати самоактуалізації [6]. Отже, якщо людина може повноцінно радіти життю, мати впевненість у майбутньому, розуміти доцільність свого існування, із задоволенням виконувати професійні та інші завдання, нормально вибудовувати відносини із соціальним середовищем, то з ментальним здоров’ям все в порядку. Дослідженням серед 11 країн світу, яке провела британська компанія Alligator Digital на замовлення третього Саміту перших леді та джентльменів заради глибшого розуміння проблем ментального здоров’я у різних країнах світу, доведено, що десять років війни, з них два роки повномасштабної, а також наслідки пандемії COVID-19 – фактори, які впливають на ментальне здоров’я [3].
У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», за ініціативи першої леді України Олени Зеленської, Міністерство освіти і науки України впроваджує та реалізує проєкт «Психосоціальна підтримка та психологічна допомога на всіх рівнях освіти», що має на меті допомогти українцям знайти джерело сили. Джерело внутрішнє, в собі, принаймні на рівні усвідомлення і визнання власного психічного стану і хоча б приблизної оцінки ступеня його «кризовості». У межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки практично значущими є такі напрацювання: довідник «Базові навички турботи про себе та інших», ролики для телебачення «Скажи чесно, ти як?», аптечка самодопомоги від українських зірок і телеведучих, серія анімаційних відеороликів про природу стресу, допомогу собі та близьким.
Турбота та піклування про ментальне здоров’я має стати відповідальністю кожної людини. Ментальне здоров’я, в першу чергу, залежить від кожного з нас, наших рідних та оточення. Причина погіршення ментального здоров’я відбувається внаслідок соціальних потрясінь, через умови праці, які пов’язані з частими стресовими ситуаціями. Ми маємо навчитися зберігати стійкість та душевну рівновагу в найскладніших ситуаціях. Адже навчитися – це означає не тільки набути будь-яких знань, але найважливіше – опанувати їх з урахуванням певних досягнень і недоліків у набутті досвіду, навичок та вмінь.
Отже, спробуємо розібратися й спочатку визначити ознаки тривожного особистого стану, що характерно для нього і як це виявляється. Як вище було зазначено, саме військові дії та життя на території, де йде війна, значно підвищують відсоток психічних розладів не тільки військових, а й мирного населення. Людина відчуває тривогу, занепокоєння з будь-якого приводу, стан напруги, страху, в неї підвищена втомлюваність, проблеми з засипанням, поверхневий неглибокий сон. Саме ці ознаки свідчать про те, що стан душевної рівноваги людини потребує допомоги – людина вже має психологічну травму. Проблема психологічної травматизації завжди привертала увагу фахівців, оскільки дослідження цього явища є надзвичайно важливим у контексті необхідності збереження психологічного здоров’я особистості. Дослідження травми бере початок з психоаналізу З. Фрейда. Як зазначає Терещук А.Д., питання зв’язку ранніх травм із подальшою травматизацією психіки є дуже актуальним, адже у результаті психологічної травми виникає дезорганізація поведінки, послаблення життєвого тонусу, звуження ресурсів тощо [4]. На думку Іваненка Б.Б., механізм дії травми містить: наявність зовнішньої події, яка суб’єктивно переживається як травматична; гостре емоційне переживання, що супроводжується відчуттям психологічного дискомфорту і душевного болю; обмеження функціонування «Я» і як наслідок – як негайні, так і відстрочені у часі реакції (психосоматичні розлади, афективні порушення та ін.); руйнування адаптаційної системи особистості; посилення схильності до майбутньої травматизації [5]. Сучасні вчені (В. Дорозцева, О. Захаров, Д. Єнікеєва), характеризуючи психологічну травму як емоційну реакцію, що виникає в результаті дії на психіку людини особисто значущої інформації, призводить до тривалих емоційних переживань негативного характеру і викликає емоційні переживання. У цьому випадку психологи рекомендують: дайте собі час, запишіть на папері свої думки і почуття, не залишайтеся на самоті, більше спілкуйтеся, допомагайте іншим, займайтеся фізичною працею, дотримуйтесь режиму дня, за необхідності зверніться до психолога. Безумовно, в цьому випадку треба використовувати такі методи, які дозволяють зняти напругу, що добираються відповідно до індивідуального й психічного стану людини. Серед великого переліку таких методів може бути відпочинок (активний чи пасивний), спілкування з приємними людьми, оптимістами по життю, релаксація, хобі, ароматерапія, самонавіювання та інше.
Особистим напрацюванням в області психічного здоров’я є:
• участь у тренінгах, організованих громадською організацією «Дівчата» за сприяння Міністерства освіти і науки України на національній платформі можливостей професійного розвитку педагогічних працівників Edwey, у наданні психосоціальної підтримки та розширенні компетенцій з тем: «Психологічна підтримка учнів у кризових ситуаціях під час війни»; «Гендерно зумовлене насильство (ГЗН) та механізми перенаправлення. Обов’язки вчителя під час виявлення постраждалих»; «Як працювати з дітьми і батьками, які повертаються з окупованих територій та/або із закордону»; «Реагування на самоушкоджувальну поведінку та суїцидальні наміри дітей»; «Як підтримати колег, що втратили рідних на війні. Як підтримати дітей, які втратили одного з батьків чи сиблінга»;
• участь у вебквесті-практикумі «Психологічна резильєнтність в умовах війни: чим корисна для ментального здоров’я людини та як плекати її в собі», організований ДУ «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти» (модератор І. Лепеха, спікер вебквесту-практикуму А. Вишина, практичний психолог Житомирського музичного фахового коледжу ім. В.С. Косенка Житомирської обласної ради).
Проведення низки заходів зі здобувачами освіти педагогічного фахового коледжу, а саме:
• віртуальної онлайн-дискусії «Ментальне здоров’я: як подбати про себе», під час якої здобувачі освіти охарактеризували сутність понять «ментальне здоров’я», «психічне здоров’я», поділилися своїми думками щодо збереження свого ментального здоров’я, рекомендаціями протистояти стресам. Здобувачі освіти перевірили свій стан ментального здоров’я за допомогою практичних рекомендацій «Перевір себе»;
• семінару «Стресостійкість як компонент професійної компетентності в умовах воєнного стану» й вебінару «Емоційно-вольова сфера в умовах воєнного часу» у межах вивчення дисциплін «Загальна психологія», «Дитяча психологія» для здобувачів освіти. Відповідно до запропонованих питань учасники освітнього процесу поділилися своїми думками, досвідом та рекомендаціями щодо управління емоціями та почуттями під час воєнного конфлікту, як воля впливає на наші емоції та почуття, як емоції можуть впливати на нашу волю і прийняття рішень, а також як почуття можуть визначати нашу внутрішню силу і мотивацію. Визначено актуальність такої важливої теми та запропоновано способи покращення психологічного стану людей у складних умовах воєнного конфлікту.
Одним з дуже ефективних і дієвих засобів збереження психічного здоров’я є природа. Природа – основа нашого духовного життя. Вона в усі часи привертала увагу людини красою форм, гармонією кольорів, звуків, і не випадково першоджерелом наших уявлень про красу також є природа. Природа надає людині радість, насолоду, душевний спокій, любов до життя, підіймає й облагороджує душу. Саме вона, Її Величність Природа, є і завжди буде психологічною підтримкою в умовах війни та кризових ситуацій. Розв’язання цього завдання полягає не тільки в тому, щоб через пізнання таємниць природи, спілкування з нею, старанне вдивляння, спостереження й безпосереднє контактування з тими або іншими природними об’єктами сприймати красу навколишньої природи, а в загальному благополуччі та якості життя людини справлятися із кризовими ситуаціями та підтримувати рівновагу між різними аспектами життя особистості та здійснювати позитивний вплив на оточення. Активно взаємодіяти з природою спроможна тільки людина безкорислива, добра, яка відчуває інтерес до довкілля, тому саме естетичне сприйняття природи варто розглядати як один із важливих напрямів системи збереження психічного стану здоров’я в умовах повномасштабної війни. Рекомендуємо авторські наукові надбання [7] щодо естетичного сприйняття природи:
1. Викликати бажання спостерігати за навколишньою природою, бачити неповторність сезонних явищ, звертаючи увагу на такі естетичні ознаки, як форма, кольори, звуки, пахощі; знаходити найпривабливіший об’єкт або явище природи.
2. Милуватися природою кожного сезону, знаходити найпривабливіший куточок природи, визначити, що саме в ньому подобається. З’ясувати своє емоційне ставлення, що супроводжувало сприйняття (захоплення, подив, байдужість та ін.)
3. Дії, спрямовані на передачу своїх відчуттів (вслухатися в навколишню природу, бачити розмаїтість фарб у період «бабиного літа», «золото» осені – листопад («танок осіннього листя») – восени; узимку – чарівна краса зимової природи, скрип снігу, «танок» сніжинок, «кришталевий передзвін» зими, зимові портрети дерев; навесні – пробудження весняної природи, цвітіння садів, неповторність весняних фарб; улітку – жаркі фарби цього часу, літню «симфонію».
4. Аналізувати, порівнювати, узагальнювати явища й об’єкти в навколишній природі; розглядаючи природні об’єкти і явища, увагу акцентувати на їхньому порівнянні, знаходженні ознак подібності й відмінності.
5. Оцінювати, насолоджуватися, милуватися навколишньою природою.
Визначати, що і чому сподобалося, що більше за все запам’яталося, вміти фантазувати.
6. Спроможність милуватися й насолоджуватися красою природи, станом піднесеності, естетичного задоволення.
7. Потреба в естетичному сприйнятті природи й отриманні стану піднесеності, естетичного задоволення, бажанні помічати те прекрасне, що властиве кожній порі року.
Усе вищевикладене дозволяє стверджувати, що баланс між емоційним, психологічним, соціальним і духовним благополуччям особистості, гармонією із собою та навколишньою природою і світом мають зберегти психічне здоров’я, яке так необхідне для подальшого життя. А найважливіше – намагатися не реагувати на ті обставини, які спричиняють емоційні труднощі та є складною психологічною проблемою для людини.
Список
використаних джерел
імені Тараса Шевченка»
Автор публікації
