Світлана Гусак, викладач, Валентина Мисько, канд. пед. наук, практичний психолог ВСП «Вишнянський фаховий коледж ЛНУП»
Psychological and pedagogical support for students during wartime: the effectiveness of the ‘ADVISOR – STUDENT – PSYCHOLOGIST’ triad
Svitlana Husak, lecturer,
Valentyna Mysko, Candidate of Pedagogical Sciences, practising psychologist at the Vyshniansky Vocational College of LNU
Анотація. У статті розглянуто проблему психологічної адаптації та підтримки здобувачів освіти в умовах воєнного стану. Обґрунтовано важливість взаємодії куратора академічної групи, практичного психолога та студентів як цілісної системи психолого-педагогічного супроводу. Висвітлено результати психологічного моніторингу емоційного стану здобувачів освіти, визначено основні труднощі адаптації та роль кожного учасника освітнього процесу у створенні безпечного освітнього середовища.
Abstract. The article examines the problem of psychological adaptation and support for higher education applicants under martial law. The importance of interaction between the academic group curator, practical psychologist, and students as an integrated system of psychological and pedagogical support is substantiated. The results of psychological monitoring of the learners’ emotional state are highlighted, and the main adaptation difficulties are identified. Furthermore, the role of each participant in the educational process in creating a safe educational environment is determined.
Повномасштабне вторгнення в Україну суттєво змінило умови функціонування закладів освіти та вплинула на психологічний стан учасників освітнього процесу. Постійні загрози безпеці, вимушене переміщення, втрати, економічна нестабільність та інформаційне перевантаження створюють додаткові ризики для психічного здоров’я такої соціально вразливої категорії, як молодь [1; 2]. У таких умовах особливої актуальності набуває організація системного психолого-педагогічного супроводу здобувачів освіти першого курсу, спрямованого на підтримку їхнього емоційного благополуччя та успішної адаптації до навчання в закладі фахової передвищої освіти.
Проблеми психологічної підтримки особистості в кризових ситуаціях висвітлено у працях українських науковців С. Максименка, В. Панка, О. Чуйко, І. Данилюк, Т. Титаренко та інших [3; 4; 8]. Особливості організації психологічної допомоги учасникам освітнього процесу в умовах воєнного стану досліджуються фахівцями Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи, Міністерства освіти і науки України та міжнародними організаціями ЮНІСЕФ і ЮНЕСКО [5; 6]. Водночас питання ефективності взаємодії тріади «куратор – студент – психолог» як цілісної системи підтримки студентської молоді в період війни потребує подальшого вивчення.
Метою статті є обґрунтування ефективності взаємодії куратора академічної групи, практичного психолога та здобувачів освіти у процесі психолого-педагогічного супроводу студентської молоді в умовах воєнного стану.
Сучасний освітній простір потребує переходу від формального супроводу студентів до комплексної моделі підтримки особистості, орієнтованої на забезпечення психологічної безпеки, соціальної адаптації та розвитку життєстійкості [2]. Враховуючи студентоорієнтований підхід, центральним елементом моделі підтримки є здобувач освіти, навколо якого формується система професійної діяльності через взаємодію куратора академічної групи та практичного психолога.
Куратор є одним із ключових суб’єктів освітнього процесу, який здійснює постійний контакт зі студентами та може оперативно реагувати на зміни їхнього емоційного стану. Нагадаємо, що основними напрямами діяльності куратора є: створення сприятливого психологічного клімату в академічній групі; підтримка навчальної мотивації; організація виховних та просвітницьких заходів; виявлення студентів групи ризику; координація взаємодії між студентами, викладачами та психологічною службою [7]. Як свідчать дослідження, позитивний соціально-психологічний клімат у студентському колективі сприяє підвищенню академічної успішності та формуванню відчуття безпеки в умовах кризових подій [4].
Практичний психолог закладу фахової передвищої освіти забезпечує професійний психологічний супровід здобувачів освіти та реалізує комплекс профілактичних, діагностичних і корекційних заходів. Основними напрямами його роботи є проведення психодіагностичних досліджень; моніторинг психологічного стану студентів; індивідуальне та групове консультування; профілактика емоційного вигорання; розвиток навичок саморегуляції та стресостійкості; надання рекомендацій педагогічним працівникам щодо підтримки студентів [5]. Особливого значення в умовах війни набуває формування психологічної стійкості як здатності особистості ефективно адаптуватися до складних життєвих обставин і зберігати продуктивність діяльності [8].
Психологічний моніторинг емоційного стану студентів коледжу, який систематично проводиться за допомогою діагностик, спостережень, експрес-опитувань у студентському Viber-каналі тощо, часто виявляє низку типових труднощів адаптації до умов воєнного стану. Найчастіше це: підвищений рівень тривожності; емоційне виснаження; труднощі концентрації уваги; невпевненість у майбутньому; зниження навчальної мотивації; порушення режиму праці та відпочинку. Отримані результати узгоджуються з даними сучасних досліджень психічного здоров’я молоді в умовах війни [1; 6].
Водночас встановлено, що студенти, які систематично взаємодіють із куратором та практичним психологом, демонструють вищий рівень адаптації, краще контролюють власний емоційний стан і успішніше долають стресові ситуації.
Практика психолого-педагогічного супроводу засвідчує ефективність різноманітних форм роботи, зокрема: кураторських бесід з елементами психологічної просвіти; тренінгів, спрямованих на розвиток стресостійкості та навичок емоційної саморегуляції; психологічних акцій, приурочених до Всесвітнього дня психічного здоров’я та інших тематичних заходів, спрямованих на популяризацію психологічного благополуччя й формування культури психічного здоров’я серед студентської молоді; групових занять з формування навичок самодопомоги; індивідуального психологічного консультування; інформаційно-просвітницьких заходів щодо збереження психічного здоров’я; моніторингу адаптації студентів першого курсу.
Реалізація комплексу зазначених заходів забезпечує своєчасне виявлення психологічних труднощів, підвищує рівень довіри між учасниками освітнього процесу та сприяє створенню безпечного освітнього середовища.
Сучасний студентоорієнтований підхід як до організації освітнього процесу, так і до психолого-педагогічного супроводу передбачає активну позицію самого студента. Здобувачі освіти виступають не лише отримувачами допомоги, а й учасниками процесу власного розвитку та адаптації. Аналіз усного зворотного зв’язку, отриманого під час колегіальних бесід практичного психолога з кураторами академічних груп, засвідчив високу ефективність такого підходу. Зокрема, оперативне обговорення результатів діагностики в АІС «Я-психолог» дозволило надати кураторам адресні рекомендації для роботи з групами ризику, де було зафіксовано зниження емоційного комфорту. Завдяки спільним зусиллям та вчасній корекції виховної роботи, куратори відзначають зростання внутрішньої мотивації студентів, сформованість їхніх копінг-стратегій та готовність до самостійного вирішення проблемних ситуацій. Це підтверджує результати міжнародних досліджень ЮНІСЕФ, де говориться про те, що залучення підлітків до прийняття рішень на рівні громад, волонтерських ініціативах та гуманітарному реагуванні є ключовим фактором їхньої соціальної інтеграції, зниження психологічної вразливості та відновлення почуття контролю над власним життям. Цей підхід підкреслює, що активна участь у соціальних проєктах та волонтерстві сприяє особистісному зростанню, розвиває лідерські навички та формує життєстійкість перед викликами криз [6].
Результати дослідження та їх обговорення.
Комплексна супровідна робота на базі Відокремленого структурного підрозділу «Вишнянський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» мала в своїй основі вивчення особливостей соціально-психологічної адаптації здобувачів освіти в умовах воєнного стану протягом 2023–2025 років. Емпіричний етап моніторингового дослідження, спрямований на збір, обробку та первинний аналіз даних, здійснювався із застосуванням автоматизованої інформаційної системи (АІС) «Я-психолог», а саме використовувався опитувальник К. Роджерса та Р. Даймонда «Діагностика соціально-психологічної адаптації» який дозволяє оцінити рівень адаптивності, самосприйняття, прийняття інших, емоційного комфорту, інтернальності, прагнення до домінування та ескапізму. Використання зазначеного цифровізованого інструментарію, а також генеративних можливостей ШІ, дозволило стандартизувати процедуру діагностики, забезпечити точність кількісних показників, їх аналіз та оптимізувати процес психологічного супроводу досліджуваних.
Аналіз кількісно-демографічних показників засвідчив тенденцію до поступового розширення системи психологічного супроводу. Якщо у 2023 році моніторингом було охоплено лише 37 першокурсників, то у 2024 році кількість респондентів зросла до 101 особи, а у 2025 році – перевищила 105 осіб. Власне організаційний супровід кураторів академічних груп практичним психологом коледжу та зростаючий рівень довіри у тріаді забезпечили в подальшому високу активність респондентів та оптимізували процес цифровізованої діагностики. Зазначена тенденція відображає якісний розвиток системи психологічного забезпечення коледжу та посилення орієнтації закладу освіти на створення сприятливих умов для адаптації студентської молоді [12].
Середній вік респондентів становив 15 років, що відповідає віковим особливостям більшості першокурсників закладів фахової передвищої освіти. Водночас окремі групи характеризувалися ширшим віковим діапазоном, що пов’язано зі специфікою освітньо-професійних програм та різними траєкторіями вступу до закладу освіти.
Результати дослідження за інтегральним показником «адаптивність – дезадаптація» дозволили встановити загалом позитивний характер процесу входження першокурсників до нового освітнього середовища. У 2023 році переважали середній і високий рівні адаптації, а випадків вираженої дезадаптації не було виявлено. Найсприятливіша ситуація спостерігалася у 2024 році, коли високий рівень адаптивності зафіксовано в усіх академічних групах. Зафіксована у 2025 році дестабілізація адаптаційних процесів (зокрема, поява 8 % студентів із низьким рівнем адаптації та зниження показників емоційного комфорту у чверті респондентів групи О-11) репрезентує перехід гострої стресової реакції у фазу хронічного психоемоційного виснаження (дистресу). Динаміка трирічного моніторингу унаочнює ефект «кумулятивної травматизації» (накопичення психічних мікротравм): якщо у 2023–2024 роках психіка здобувачів освіти функціонувала за рахунок мобілізації компенсаторних ресурсів та адаптаційного синдрому, то у 2025 році спостерігається виснаження цього потенціалу під впливом пролонгованої безпекової загрози [11].
Важливим показником успішної адаптації виступає самосприйняття особистості. Аналіз результатів продемонстрував, що протягом 2023–2024 років у більшості студентів домінував високий рівень позитивного ставлення до себе. Однак у 2025 році в окремих групах спостерігається зниження цього показника. Зокрема, у групі О-11 17 % респондентів продемонстрували низький рівень самосприйняття, що може свідчити про невпевненість у власних можливостях, підвищену самокритичність та зниження віри у власні ресурси. Водночас показник прийняття інших протягом трьох років залишався стабільно високим. Це підтверджує збереження у студентської молоді готовності до конструктивної взаємодії, толерантності та соціальної відкритості навіть в умовах воєнного стану [11].
Особливу увагу привертають результати дослідження емоційного комфорту. Саме ця шкала виявилася найчутливішою до змін соціального середовища. Якщо у 2024 році більшість студентів характеризувалися високим рівнем емоційного благополуччя, то у 2025 році спостерігається його зниження. Найнесприятливіша ситуація зафіксована у групі О-11, де чверть респондентів (25 %) перебувають у стані вираженого емоційного дискомфорту та підвищеної тривожності. Такі результати узгоджуються з даними сучасних досліджень щодо впливу тривалих кризових подій на психоемоційний стан молоді [10; 11].
Аналіз локусу контролю (інтернальності) виявив ще одну важливу тенденцію. Якщо у 2023–2024 роках переважав високий рівень інтернальності, тобто готовності брати відповідальність за результати власної діяльності, то у 2025 році спостерігається зміщення до середнього рівня. Студенти дедалі частіше пояснюють власні труднощі зовнішніми чинниками, що може бути наслідком тривалого перебування в умовах невизначеності та обмеженого впливу на життєві обставини [9; 10; 11].
Окремого аналізу потребує показник ескапізму (психологічного явища, що полягає в прагненні людини втекти від реальності у світ ілюзій, фантазій, творчості, цифрового простору або специфічних занять). Протягом трьох років у більшості академічних груп стабільно зберігається середній рівень прагнення уникати складних життєвих ситуацій. Висока концентрація середнього рівня ескапізму (яка в окремих групах охоплює понад 80 % респондентів) у поєднанні зі зміщенням локусу контролю в бік екстернальності (зовнішнього пояснення причин) потребує ретельного патопсихологічного та функціонального аналізу. В умовах воєнної макротравми ескапізм (трансформація активності у цифровий простір, гейминг, уникнення) та екстернальність виступають не як деструктивні особистісні риси, а як пасивні копінг-стратегії та механізми психологічного захисту (зокрема заперечення та ізоляція афекту). Вони спрямовані на зниження суб’єктивного рівня тривоги в ситуації, коли реальний зовнішній контекст є неконтрольованим. Проте довготривала фіксація на таких стратегіях блокує розвиток проактивної життєстійкості та веде до формування «вивченої безпорадності». Це актуалізує потребу в заміні пасивного захисного ескапізму на активну копінг-поведінку. У межах нашої моделі цей перехід забезпечується синергією тріади: практичний психолог розробляє програми психологічної самодопомоги, куратор інтегрує їх у простір академічної групи та фасилітує соціальні ініціативи, а здобувачі освіти актуалізують власну суб’єктність через участь у волонтерських, просвітницьких, інших проєктах коледжу.
Отримані результати підтверджують ефективність функціонування моделі психолого-педагогічного супроводу, заснованої на взаємодії тріади «куратор – студент – психолог», яку варто розглядати як трирівневу систему психосоціальної протекції. Перший рівень (первинний скринінг та емоційна контейнеризація) реалізується куратором, який безпосередньо взаємодіє зі студентською групою, фіксує поведінкові маркери дезадаптації (зниження успішності, абсентеїзм (відсутність без поважних причин), замкненість) та виконує роль первинного стабілізуючого агента освітнього середовища. Другий рівень (професійна діагностика, супровід та терапевтичний інтервент) забезпечується практичним психологом через диференційовану допомогу. Третій рівень (активна суб’єктність) реалізується безпосередньо здобувачем освіти через актуалізацію внутрішніх ресурсів, саморегуляцію та партисипативну (соціально активну) поведінку.
Аналіз даних моніторингу показав, що своєчасне виявлення труднощів адаптації, постійний зворотний зв’язок між куратором та психологом, а також залучення студентів до активної участі в житті академічної групи сприяють формуванню психологічної стійкості та успішній інтеграції першокурсників в освітнє середовище. Водночас результати дослідження засвідчили необхідність посилення профілактичної та корекційної роботи у напрямі підвищення емоційного комфорту студентів, розвитку внутрішнього локусу контролю, формування навичок конструктивного подолання труднощів та зниження проявів ескапізму. Особливої уваги потребують групи ризику, у яких зафіксовано ознаки дезадаптації, зниження самоприйняття та підвищеної тривожності.
Інтеграція цифровізованих інструментів (АІС «Я-психолог») та аналітичних можливостей генеративного штучного інтелекту у практику роботи психологічної служби коледжу дозволяє реалізувати прогностично орієнтований підхід. Це дає змогу не лише констатувати наявний рівень дезадаптації, а й здійснювати прогностичний аналіз – моделювати ризики розвитку дезадаптивних станів у здобувачів освіти на ранніх етапах навчання. В умовах воєнного стану психолого-педагогічний супровід студентської молоді стає одним із ключових напрямів діяльності закладів освіти, а ефективна взаємодія тріади «куратор – здобувач освіти – психолог» забезпечує своєчасне виявлення психологічних труднощів, підвищує рівень психологічної стійкості студентів та сприяє їхній успішній адаптації до сучасних викликів.
Результати дослідження підтверджують необхідність посилення профілактичної та корекційної роботи щодо підвищення емоційної стійкості студентів, розвитку внутрішнього локусу контролю та формування навичок конструктивного подолання життєвих труднощів. Перспективами подальших досліджень є вивчення впливу програм психологічної підтримки на формування життєстійкості здобувачів освіти в умовах тривалих кризових ситуацій.
Список використаних джерел
- Психічне здоров’я та психосоціальна підтримка в умовах війни : методичні рекомендації / МОН України. Київ, 2023. 64 с.
- Освіта України в умовах воєнного стану : інформаційно-аналітичний збірник / ДНУ «Інститут освітньої аналітики». Київ, 2024. 112 с.
- Максименко С.Д. Психологія особистості в умовах соціальних трансформацій. Київ : Ніка-Центр, 2022. 368 с.
- Титаренко Т.М. Життєстійкість особистості в умовах суспільної кризи. Київ : Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, 2023. 214 с.
- Панок В.Г., Обухівська А.Г. Організація діяльності психологічної служби в системі освіти в умовах воєнного стану : методичні рекомендації. Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2023. 78 с.
- Психосоціальна підтримка дітей та молоді в умовах надзвичайних ситуацій : аналітичний звіт ЮНІСЕФ. Київ, 2024. 96 с.
- Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи та наставництва у закладах фахової передвищої освіти. Київ : НМЦ ВФПО, 2024. 54 с.
- Чуйко О.В. Психологічна стійкість особистості в умовах невизначеності та воєнних викликів. Вісник НАПН України. 2024. № 2. С. 45–57
- Мисько В.І. Звіт про проведення діагностики адаптації першокурсників 2023 : презентація-звіт. Кабінет психолога Валентини Мисько : блог практ. психолога. URL: https://drive.google.com/file/d/1_Q-7KNNrPSfjfVyIcj_Yoz05ca4oYLLg/view
- Мисько В.І. Звіт про проведення діагностики адаптації першокурсників 2024: презентація-звіт. Кабінет психолога Валентини Мисько : блог практ. психолога. URL: https://drive.google.com/file/d/1y8R8OtWIz2JEhK6l3FUUlAyOTilKQmwQ/view?usp=sharing
- Мисько В.І. Звіт про проведення діагностики адаптації першокурсників 2025: презентація-звіт. Кабінет психолога Валентини Мисько : блог практ. психолога. URL: https://drive.google.com/file/d/1Q-4PCpxDLfZuyOH7h9nhVnHIJZ70u5NW/view
- Gemini (версія від [червень 2026]). [Large language model]. Google AI. URL: https://gemini.google.com
- Claude (версія Claude 3.5 Sonnet / Claude 3 Opus) [Large language model]. Anthropic. URL: https://claude.ai
№3, 2026
Автор публікації
