Віталій Каращук, методист навчально-методичного відділу, Іван Синчук, начальник відділення-майстер виробничого навчання навчального відділення пожежної тактики та організації служби Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця)
Coursework (project): Interdisciplinarity as a requirement of modern education
Vitalii Karashchuk, Methodologist, Teaching and Methodology Department, Ivan Synchuk, Head of Department and Master Instructor for Practical Training, Department of Fire Tactics and Service Organisation Higher Vocational College of Lviv State University of Life Safety (Vinnytsia)
Анотація. У статті розглянуті місце та роль курсових робіт (проєктів) у навчальних планах підготовки фахових молодших бакалаврів, нюанси її планування; подані аргументи на користь вибору мультидисциплінарності з урахуванням вимог сучасної освіти; встановлені зв’язки таких робіт із роботодавцями; описані власні результати впровадження.
Abstract: The article examines the place and role of coursework (projects) in the curricula of professional junior bachelors, the nuances of its planning; presents arguments in favor of choosing multidisciplinarity, taking into account the requirements of modern education; establishes connections of such works with employers; describes the own results of implementation.
Заклади освіти, які здійснюють підготовку фахових молодших бакалаврів (НРК5) на основі затверджених стандартів МОН України спільно із роботодавцями та здобувачами освіти, у складі робочих груп, розробляють та впроваджують в своїй діяльності освітньо-професійні програми [1]. Саме ці освітньо-професійні програми є основою для складання навчальних планів, в яких, згідно із Методичними рекомендаціями ДСЯО України, в плані освітнього процесу зазначається перелік освітніх компонент (ОК) із формами проміжного та підсумкового контролю [2]. В нормативних документах з освітньої діяльності немає підстав для заборони включення курсової роботи (проєкту) в окремий ОК, проте слід пам’ятати, що:
по-перше, в додатках до дипломів фахових молодших бакалаврів результати виконання курсових робіт (проєктів) зазначаються окремими позиціями перед результатами підсумкової атестації;
по-друге, відповідно до п. 9.5. Типового положення про організацію освітнього процесу в закладах фахової передвищої освіти на виконання курсових робіт (проєктів) в якості окремого модуля ОК виділяється не менше одного кредиту ЄКТС на кожну таку роботу, а в якості окремих ОК – не менше трьох кредитів ЄКТС відповідно [3].
З урахуванням першої та другої обставин слід врахувати, що курсові роботи (проєкти) – це важливий етап у процесі навчання, який дозволяє здобувачам освіти проявити свої знання, вміння та навички, отримані за час навчання; передбачають самостійне вивчення, проведення досліджень, аналіз отриманих даних та складання звіту. Адже у ході виконання курсових робіт (проєктів) здобувачі освіти мають можливість не лише заглиблюватися у свою спеціальність (фах), а й розвивати свої навички у сфері наукового дослідження.
Чудовим рішенням для досягнення поставленої мети може слугувати мультидисциплінарність курсових робіт (проєктів), тобто врахування декількох результатів вивчення ОК, які вже (за логікою) сформували у здобувачів освіти ті чи інші спеціальні (фахові) компетентності. Це в свою чергу дозволить кожному закріпити сформовані компетентності; закцентувати увагу на вагомому значенні кожної дисципліни для професійного становлення в контексті цілісної підготовки; стати в майбутньому для закладу освіти чудовим та дієвим елементом мотивації в освітньому процесі.
Не слід забувати одну із важливих вимог до сучасної освіти – максимальна сформованість та інтеграція знань, умінь та навичок здобувачів освіти до сучасних запитів, котрі надходять із ринку праці. Так, сьогодні це доволі гостре питання, яке стоїть на порядку денному майже на кожному освітянському чи студентському форумі, конференції, семінарі тощо. Роботодавці в один голос стверджують про гостру необхідність негайної трансформації у сфері підготовки фахівців як на рівні фахової передвищої, так і професійної освіти, але водночас, слід зауважити, вони важко йдуть на контакт для прикладу з питань активної участі навіть в тих самих зборах Ради роботодавців. Дещо пом’якшити градус напруги можуть чітко сплановані в навчальних планах міждисциплінарні курсові роботи (проєкти), в яких у практичному розділі можна передбачити ті завдання та ситуаційні задачі, які є найактуальнішими на сьогоднішній день. Зрозуміло, що для цього необхідно постійно вести активні діалоги із роботодавцями та регулярно вносити зміни та доповнення до методичних рекомендацій з виконання таких робіт. Проте на виході під час захисту курсових робіт (проєктів) можна здивуватися одержаним результатам та сміливо запрошувати на такий захід представників із різних галузей економіки. Це в свою чергу додатково посилить статус закладу освіти на місцевому та державному рівнях.
Для прикладу розглянемо результати, одержані під час виконання мультидисциплінарних курсових робіт (проєктів) підготовки фахових молодших бакалаврів (зі скороченим строком навчання) за спеціальностями 263 Цивільна безпека та 261 Пожежна безпека нашого закладу освіти.
У навчальному плані підготовки фахових молодших бакалаврів освітньо-професійної програми “Радіаційний та хімічний контроль” спеціальності 263 Цивільна безпека у третьому семестрі передбачена мультидисциплінарна курсова робота із дисципліни “Небезпечні хімічні речовини. Методи та засоби індикації”, яка враховує здобуті результати навчання з 15 із 31 навчальної дисципліни згідно з переліком ОК навчального плану. Виконується вона за індивідуальним для кожного алгоритмом із урахуванням конкретної небезпечної хімічної речовини, об’єкта, де вона використовується, маси, сучасного безпекового стану тощо. Так, у ході виконання здобувачі освіти наводять комплексну оцінку сукупності небезпек та вражаючих факторів під час аварійних ситуацій з небезпечною хімічною речовиною, проводять прогнозування зон спалахування, зон та наслідків вибуху та виливу, способів та засобів деконтамінації[1]. Зазначимо, що за результатами працевлаштування випускників за фахом на відповідні посади в аварійно-рятувальні загони спеціального призначення ГУ ДСНС України до нашого закладу освіти надходять позитивні відгуки з різних областей України про високі показники підготовки фахівців для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, що пов’язані з небезпечними речовинами.
Дещо іншою міждисциплінарною курсовою роботою є робота із дисципліни “Пожежна тактика” навчального плану підготовки фахових молодших бакалаврів освітньо-професійної програми “Організація та техніка протипожежного захисту” спеціальності 261 Пожежна безпека, яка виконується аналогічно на третьому семестрі і враховує здобуті результати навчання з 16 із 29 навчальних дисциплін згідно з переліком ОК навчального плану. Ця курсова робота виконується за декількома напрямками пожежогасіння із урахуванням оперативно-тактичної характеристики об’єкта (за цільовим призначенням), схеми протипожежного водопостачання, часу виникнення пожежі та часу повідомлення про неї. Керуючись Довідником керівника гасіння пожеж, здобувачі освіти здійснюють розрахунки сил та засобів для гасіння пожежі; складають алгоритм гасіння пожежі першим керівником гасіння пожежі; формують оперативну картку пожежогасіння [4]. В результаті виконання роботи здобувачі освіти мають повністю сформовані навички проведення оперативної оцінки місця події, визначення обстановки на пожежі. Ці навички є ключовими у професійній діяльності пожежного-рятувальника та командира відділення у складі Гарнізонів ДСНС України. Відгуки від роботодавців аналогічно позитивні, а деякі випускники навіть нагородженні державними нагородами за результатами ліквідації масштабних пожеж.
Таким чином планування мультидисциплінарних курсових робіт (проєктів) має низку переваг і дозволяє суттєво покращити зміст підготовки фахових молодших бакалаврів до виконання ними завдань в умовах реальних подій. Адже всі ми розуміємо, що фахові молодші бакалаври відіграють важливу роль на ринку праці у формуванні кадрового потенціалу економіки держави попри деяку недооціненість такого рівня підготовки.
Список використаних джерел
1. Постанова КМУ від 23 листопада 2011 року № 1341 “Про затвердження Національної рамки кваліфікацій” (зі змінами). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF#Text.
2. Методичні рекомендації щодо розроблення освітньо-професійної програми та навчального плану підготовки здобувачів освіти фахової передвищої освіти ДСЯО України. https://sqe.gov.ua/wpcontent/uploads/2022/06/Metodichni_rekomendacii_rozroblennya_OOP_FPO_2022.pdf.
3. Наказ МОН України від 02 травня 2023 року № 510 “Про затвердження Типового положення про організацію освітнього процесу в закладах фахової передвищої освіти та Положення про практичну підготовку здобувачів фахової передвищої освіти”. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1054-23#Text.
4. Український науково-дослідний Інститут цивільного захисту. Довідник керівника гасіння пожежі. Київ : ТОВ “Літера-Друк”, 2016. 320 с.
[1] Деконтамінація – це немедичні заходи, спрямовані на зменшення рівня забруднення (загрози), його впливу на потерпілих та мінімізацію наслідків.
№4, 2025
Автор публікації
