Поліна Васільєва, доктор філософії, викладач, Анжеліка Мільчева, викладач-методист, ВСП “Економіко-правничий фаховий коледж Запорізького національного університету”
Education in the Line of Fire: The Experience of the ZNU College of Economics and Law
Polina Vasilyeva, PhD, Lecturer, Anzhelika Milcheva, Lecturer and Teaching Consultant, Zaporizhzhia National University College of Economics and Law
Анотація. У статті проаналізовано виклики, з якими зіткнулася система фахової передвищої освіти прифронтового Запорізького регіону в умовах безпекових загроз та вимушеної методичної трансформації. Ключовим аспектом роботи є досвід діяльності методичних об’єднань викладачів історичних і суспільних дисциплін та фахівців з іноземної мови, співпраця яких з 2020 року еволюціонувала від очних дискусій до ефективного онлайн‑простору. Розглянуто інноваційні педагогічні практики, зокрема впровадження CLIL‑підходу, концепції Student Agency та залучення обдарованих студентів до створення віртуальних екскурсій і нових стратегій підготовки до НМТ. Авторки наголошують на важливості розширення професійної комунікації для поширення ефективних освітніх технологій та формування всеукраїнської мережі однодумців. Зроблено висновок, що стійкість освітян прифронтового регіону формує нову педагогічну культуру, засновану на гнучкості, професійному зростанні та розвитку громадянської свідомості молоді.
Abstract. The article analyzes the key challenges faced by the system of professional pre‑higher education in the frontline Zaporizhzhia region under security threats and forced methodological transformation. A central focus is the experience of methodological associations of teachers of historical and social disciplines and foreign‑language specialists, whose cooperation has evolved since 2020 from in‑person discussions to an effective online space that supports an integrated learning environment. The article highlights innovative teaching practices, including the implementation of CLIL, the Student Agency approach, and the involvement of gifted students in creating virtual tours and new strategies for preparing for the National Multi‑subject Test. The authors emphasize the importance of expanding professional communication to disseminate effective educational technologies and strengthen a nationwide network of like‑minded educators. It is concluded that the resilience of teachers in the frontline region is shaping a new pedagogical culture grounded in flexibility, professional growth, and the development of civic consciousness among young people.
У системі фахової передвищої освіти прифронтового Запоріжжя минулий навчальний рік став справжнім тестом на професійну витривалість, адже викладачі та студенти опинилися в епіцентрі не лише безпекових загроз, а й глибокої методичної трансформації, що змусила переглянути самі підвалини академічної діяльності. Як зазначають самі педагоги, робота в регіоні, який постійно перебуває під обстрілами, перетворилася на безперервний пошук балансу між якістю знань та фізичним виживанням, де кожне заняття вимагало від викладача не лише глибокого володіння предметом, а й таланту кризового менеджера, готового до миттєвих змін у розкладі через зникнення світла чи оголошення тривог. Основною проблемою стала катастрофічна втрата «живого» середовища, адже онлайн-формат, який став єдиною можливою опцією для більшості коледжів, не зміг повноцінно замінити аудиторну практику, особливо для спеціальностей, де професійні навички формуються лише в лабораторіях чи майстернях, через що викладачі змушені були шукати альтернативи у віртуальних симуляторах та цифрових кейсах. Водночас технологічний розрив, зумовлений енергетичною нестабільністю, створив нерівні умови для здобувачів освіти, змушуючи розробляти гнучкі асинхронні траєкторії, що дозволяли студентам долучатися до навчання всупереч відсутності інтернету. Окрім суто педагогічних викликів, колективи закладів зіткнулися з гострою психологічною втомою, адже в умовах постійного стресу мотивація до навчання часто поступалася місцем боротьбі за ментальне здоров’я, що перетворило викладачів на менторів та тьюторів, які втримували студентів в українському освітньому полі попри спокуси виїзду за кордон чи професійного вигорання. Водночас викликом стало питання академічної доброчесності, оскільки дистанційне середовище спростило використання штучного інтелекту, що змусило радикально змінювати підходи до оцінювання, відмовляючись від репродуктивних тестів на користь аналітичних проєктів та творчих завдань, які неможливо підмінити алгоритмами.
Особливою сторінкою стала робота на базі нашого коледжу двох методичних об’єднань – викладачів історичних та суспільних дисциплін і фахівців із іноземної мови, до діяльності яких долучилися освітяни фахової передвищої освіти з усього запорізького регіону. Починаючи свою діяльність ще з 2020 року із живих дискусій у затишних аудиторіях, згодом ми трансформували зустрічі в ефективний онлайн-формат, що став майданчиком для обміну досвідом та спільного пошуку стратегій виживання в умовах війни. Основною метою нашої спільної роботи стало створення інтегрованого освітнього простору, у якому викладачі історичних та суспільних дисциплін спільно з колегами-філологами розробляють інноваційні методичні підходи, що виходять за межі традиційного викладання: для істориків це означає трансформацію сухого наративу подій у динамічний інструмент аналізу сучасних глобальних викликів, який допомагає виховувати в молоді свідому громадянську позицію, тоді як для викладачів іноземної мови це означає переосмислення традиційної ролі мовної освіти, у якій іноземна мова виступає не лише предметом вивчення, а універсальним інструментом міжкультурної комунікації, професійної взаємодії та доступу до світового академічного простору. У центрі діяльності методичного об’єднання перебуває впровадження сучасних тенденцій іншомовної освіти, зокрема предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL), яке відкриває нові можливості для міждисциплінарної співпраці, поєднуючи формування професійних знань із розвитком іншомовної комунікативної компетентності, критичного мислення, медіаграмотності та навичок академічної комунікації. Водночас значна увага приділяється пошуку ефективних моделей мотивації студентів поколінь Z та Alpha через використання інтерактивних методів навчання, проєктної діяльності, геймифікації, цифрових освітніх технологій та розвитку soft skills. Важливим напрямом роботи стало впровадження концепції Student Agency, яка сприяє побудові індивідуальної освітньої траєкторії, розвитку автономності здобувачів освіти та їхньої відповідальності за власне навчання.
Цікавою формою взаємодії стало залучення обдарованих здобувачів освіти, які активно презентують власні творчі проєкти, створюють унікальні віртуальні екскурсії пам’ятками історії та культури та діляться дієвими студентськими лайфхаками з підготовки до Національного мультипредметного тесту, що робить процес навчання максимально суб’єкт-орієнтованим. За роки співпраці нами було опрацьовано широке коло актуальних тем: ми досліджували цифрові інструменти як дієві засоби збереження історичної пам’яті, а також оцінювали потенціал проєктної діяльності в процесі формування активної громадянської позиції серед молоді.
Сьогодні ми відчуваємо нагальну потребу розширити комунікативну географію нашого обміну освітянськими технологіями, адже прагнемо вдихнути «свіже повітря» у нашу справу, налагодивши зв’язки з колегами з інших регіонів України. Перспективним напрямом подальшого розвитку методичного об’єднання є розширення його професійної мережі через активне залучення викладачів закладів фахової передвищої освіти з усіх регіонів України, що створить умови для системного обміну методичними напрацюваннями та реалізації спільних освітніх ініціатив.
Підсумовуючи складний і сповнений викликів навчальний рік, ми констатуємо, що освітяни запорізьких коледжів не просто адаптувалися до безпрецедентних умов воєнного часу, а й заклали фундамент нової педагогічної культури – культури професійної стійкості, цифровізації та безперервного професійного розвитку. Вступаючи у новий навчальний рік, ми чітко усвідомлюємо, що освіта більше не може бути статичною; вона вимагає постійної гнучкості та готовності до інтеграції знань. Сьогодні ми очікуємо від нового року не лише стабілізації освітнього процесу, а й якісного «перезавантаження» через розширення комунікативної географії. Ми прагнемо вийти за межі регіонального досвіду та налагодити активний діалог з освітянами всієї України, адже саме це «свіже повітря» професійного обміну дозволить нам масштабувати успішні методичні практики, впроваджувати сміливі міждисциплінарні проєкти та спільно формувати освітній простір, де ключовим пріоритетом залишається успішна особистість здобувача освіти – свідомого, відповідального громадянина, готового до викликів сучасного світу. Ми віримо, що поєднання нашого локального досвіду з потенціалом всеукраїнської мережі однодумців стане тим рушієм, який не лише підсилить якість викладання, а й зміцнить нашу віру в майбутнє української освіти.
№3, 2026
Автор публікації
