Тетяна Свириденко, заступниця директора з навчальної роботи, Київський енергетичний фаховий коледж
Developing Lifelong Learning Skills among Junior Bachelor’s Degree Students
Tetyana Svyrydenko, Deputy Director for Academic Affairs, Kyiv Energy Vocational College
Всі заклади фахової передвищої освіти здійснюють підготовку фахових молодших бакалаврів за певними освітньо-професійними програмами (ОПП) з певних спеціальностей, яка має за мету формування компетентностей, що забезпечать здатність випускників працювати у відповідних галузях промисловості, сфері обслуговування тощо. Цю функцію виконують спеціальні компетентності, передбачені в ОПП. Але разом із спеціальними компетентностями в ОПП визначені і загальні (ключові) компетентності, які мають бути сформованими в процесі навчання і які необхідні кожній людині для успішної майбутньої життєдіяльності в суспільстві. Загальні компетентності є універсальними.
Європейський парламент і Рада Європейського Союзу 17 січня 2018 року схвалили Рамкову програму оновлених ключових компетентностей для навчання протягом життя (1), основними цілями якої є:
- визначити ключові компетенції, необхідні для працевлаштування, посилення особистого потенціалу, активного громадянства та соціальної інтеграції.
- створити довідник для розробників освітніх політик, надавачів освітніх і тренінгових послуг, керівних кадрів закладів освіти, роботодавців, а також безпосередньо тих, хто навчається.
- підтримувати зусилля на європейському, національному, регіональному та місцевому рівнях задля сприяння розвитку компетенцій для навчання протягом усього життя.
В переліку оновлених ключових компетентностей, визначених Європейським Союзом, окремо слід виділити навчальну компетентність (learning competence), скорочений опис якої наведений нижче.
«Навчальна компетентність включає знання стилів сприйняття і стратегій навчання, своїх здатностей і потреб розвитку. … Навчальна компетентність передбачає здатність навчатися та працювати і спільно, і автономно, організувати та наполегливо здійснювати навчання, оцінювати прогрес і результати навчання. … Важливими є вміння визначати і ставити цілі, мотивувати себе, розвивати стійкість та впевненість, продовжувати навчатися протягом усього життя, аналізувати і вирішувати проблеми. Це підтримує і процес навчання, і здатність індивідуума долати перешкоди» (2).
У звіті Всесвітнього економічного форуму йдеться про те, що для того, щоб адаптуватися у нових умовах, людям знадобиться така навичка, як Lifelong Learning.(3)
Указом Президента України від 30.09.2019 «Про цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» однією із цілей визначено «забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх».
В Державному стандарті профільної середньої освіти серед одинадцяти ключових компетентностей присутня компетентність «навчання впродовж життя».
Штучний інтелект (ШІ) про Lifelong Learning: «У сучасному світі концепція Lifelong Learning є критичною через швидкий розвиток ШІ та автоматизацію, що вимагає постійного оновлення навичок (upskilling) або перекваліфікації (reskilling). Чому це важливо?
- Професійна актуальність: Допомагає залишатися затребуваним фахівцем в умовах змін на ринку праці.
- Особистий розвиток: Підвищує впевненість у собі, розвиває інтелектуальні та соціальні навички (soft skills).
- Протидія стагнації: Запобігає вигоранню та відкриває нові можливості.
- Відповідність викликам часу: Дозволяє ефективно реагувати на вимоги сучасної інформаційної епохи.»
Отже, необхідність постійного навчання не викликає сумнівів. Але здійснення цього процесу передбачає наявність певних навичок, аби забезпечити його ефективність. Такі навички здобувачі освіти мають набувати під час навчання в закладі фахової передвищої освіти.
«Вирішення цього питання в практичній площині вимагає введення в освітньо-професійну програму (ОПП) будь-якої спеціальності освітньої компоненти (ОК), спрямованої на формування компетентності, яка притаманна успішній особистості, – уміння вчитися. Окрема освітня компонента потрібна тому, що це завдання не вирішується в межах інших освітніх компонентів». (4)
В Київському енергетичному фаховому коледжі в освітньо-професійні програми п’яти спеціальностей введено таку освітню компоненту – «технології ефективного навчання» (далі – ТЕН), яка має за мету сформувати у здобувачів освіти навички володіння певними методиками і методами отримання знань, роботи з інформацією, розуміння факторів, які впливають на ефективність навчання, і вміння регулювати ці фактори, посилюючи чи послаблюючи певні з них. Уміння вчитися передбачає: розуміння своєї мети і способів її досягнення; вміння спланувати і організувати свій час; здатність обрати найефективніший шлях здійснення запланованого, враховуючи певні риси своєї особистості; вміння структурувати інформацію; вміння долати невдачі; розвиток мислення.
Ці складові не можна сформувати шляхом опанування лише теоретичних знань, тому в програмі предмету ТЕН дві третини аудиторного часу використовується для проведення практичних занять. Теоретичні заняття здебільшого є джерелом інформації для виконання практичних робіт. Формування перелічених вмінь і здатностей забезпечують відповідні теми занять, передбачені програмою ТЕН.
- Розуміння своєї мети і способів її досягнення.
Навчання не може відбуватися заради навчання. Воно повинно бути спрямованим на досягнення певної мети. Відпрацювання навичок володіння SMART-методикою під час однієї з практичних робіт допомагає правильно формулювати мету і визначати способи її досягнення. Одна із практичних робіт присвячена побудові особистої піраміди Франкліна, в основі якої треба вказати головні життєві цінності, а потім глобальну мету, генеральний план досягнення мети тощо. Мета цієї практичної роботи – спонукати здобувачів замислитися над своїми життєвими цінностями, над тим, чого вони хочуть досягти і як можна це зробити. За великим рахунком, не важливо, що вони напишуть, важливо, що створена необхідність про це подумати. А подумавши одного разу, вони, можливо, повернуться до цього питання в майбутньому.
- Вміння спланувати і організувати свій час.
Тема «тайм-менеджмент» передбачає комплекс практичних робіт, спрямованих на опрацювання різних технік тайм-менеджменту, а саме: методів АБВГД, 1-3-5, POMODORO, «швейцарського сиру», «з’їсти жабу», «з’їсти слона» – а також навичок побудови матриці Ейзенхауера.
- Здатність обрати найефективніший шлях здійснення запланованого, враховуючи певні риси своєї особистості.
В програмі ТЕН передбачений комплекс практичних робіт, спрямованих на пізнання своєї особистості. Знаючи свої сильні та слабкі сторони можна навчитися ефективно працювати, швидше вирішувати проблеми, легше досягати успіху. Знайомство з теорією множинного інтелекту, визначення особистої структури інтелекту, яка значно ширше відомого IQ, дозволяє розробляти індивідуальні навчальні стратегії та сприяє всебічному розвитку особистості. Інформація про емоційний інтелект та способи його розвитку допомагає будувати стосунки та плідно комунікувати з людьми, що є запорукою успішних міжособистісних та соціальних відносин в майбутньому.
- Вміння структурувати інформацію.
Формується за рахунок ведення конспекту – короткого і структурованого, складання інтелект-карт для різних тем певних дисциплін, які здобувачі обирають за власним бажанням.
- Вміння долати невдачі.
В межах цієї теми розглядається перелік порад щодо подолання невдач, однією з яких є порада подивитись на життєвий шлях відомих особистостей саме з цієї точки зору. Тож практична робота на тему «Шляхи до успіху. Приклади із життя відомих людей» полягає в тому, щоб визначити особистість (за певним напрямом діяльності ) із запропонованого списку або за власним бажанням, погодивши її з викладачем, створити презентацію про шлях до успіху обраної особистості і зробити висновки. Робота виконується творчими групами. До списку, що пропонується здобувачам, включено (за напрямами діяльності) переважно відомі особистості, якими пишається Україна, – такі, як перший президент Української академії наук Володимир Вернадський, видатний авіаконструктор Ігор Сікорський, видатний український вчений Євген Патон, конструктор ракетно-космічних систем Сергій Корольов, один з найвідоміших в світі кардіохірургів Микола Амосов, український композитор, піаніст, диригент Микола Лисенко, американська співачка українського походження, виконавиця українських народних пісень Квітка Цісик, український авангардист Каземир Малевич, неперевершена українська художниця Катерина Білокур, українська оперна співачка, педагогиня Соломія Крушельницька, український письменник, класик нової української літератури Іван Котляревський, український філософ Григорій Сковорода тощо.
Структура предмета ТЕН, яка представлена у вигляді інтелект-карти, наведена в додатку 1.
- Розвиток мислення.
Lifelong Learning – це не про іще один обов’язок, це скоріше про спосіб мислення.
Для розвитку мислення потрібно дати здобувачеві можливість шукати відповіді самостійно. Важливо не просто передавати знання, а створювати простір для спільного роздуму. З цією метою здобувачі отримують завдання створити презентацію на певну тему, знайшовши відповіді на поставлені запитання. Як правило, ця робота виконується командами з розподілом обов’язків між членами команди і подальшим показом роботи перед групою. Інші команди оцінюють роботу за визначеними критеріями. (Оцінка роботи інших – це болюче питання, тому що в більшості випадків оцінювання відбувається не за критеріями, а за принципом «ти – мені, я – тобі», але це є нагодою провести із здобувачами відповідну бесіду). Розвитку мислення сприяє також вимога в деяких практичних роботах порівняти результати тестування з особистою думкою з питання, що розглядається, і зробити відповідні висновки.
Особливістю предмета ТЕН є відсутність домашніх завдань, завдяки чому досягається декілька цілей: • у здобувачів звільнюється час для відпочинку, хоббі тощо в поза аудиторний період, від чого здобувачі просто у захваті;
• але виникає необхідність зосередитися під час аудиторних занять, тому що є тільки «зараз», «потім» не буде, немає іншого варіанту, як виконати завдання під час заняття;
• з’являється можливість відразу отримати результат (оцінку) за підсумками заняття.
Таким чином, формуються навички ефективного використання часу і досягнення мети: під час заняття необхідно зосередитись, виконати завдання і отримати оцінку. Справа, яка доведена до логічного кінця ( в даному випадку – отримання оцінки), завжди викликає задоволення і радісні відчуття. Якщо при цьому іще завдання буде цікавим, почуття радості і задоволення посилюється. На цьому хотілося б зупинитися окремо. Людині завжди потрібна радість. Позитивні емоції сприяють закріпленню в пам’яті знань, отриманих під час заняття. Це формує звичку і, головне, створює асоціацію «навчання – задоволення». Якщо мова йде про здатність до навчання протягом життя, то вона не може бути сформована без такого елемента, як задоволення від процесу навчання. Викладачі дуже часто, намагаючись дати як можна більше інформації здобувачам, а потім вимагаючи все це відтворити, забувають про те, що неосяжний обсяг завдань викликає у здобувачів негативне відношення до самого процесу навчання і, врешті, призводить до небажання вчитися. Як стимулювати дітей до навчання – це тема окремої розмови, але задоволення – це потужний фактор для досягнення цієї мети. Просто розуміння, що навчання – це необхідно і дуже важливо, не достатньо для конкретних практичних дій. Саме тому при опитуванні здобувачів за підсумками першого семестру їм поставлене запитання «Що Ви відчуваєте, коли бачите в розкладі « ТЕН»?» Про відповіді йдеться в попередній статті, присвяченій предмету «технології ефективного навчання» (4).
ВИСНОВКИ. 1.Предмет «технології ефективного навчання» допомагає здобувачам підготуватися до життя, отримавши навички Lifelong Learning, необхідні для подальшої діяльності, в результаті чого відчути себе особистістю, здатною зберігати впевненість в світі, повному викликів, бути людиною, яка міцно стоїть в житті на своїх ногах і впевнено прокладає свій життєвий шлях, ясно розуміючи, що потрібно робити на кожному життєвому етапі.
2. Підготовка відбувається через проведення практичних занять, спрямованих на формування відповідних складових компетентності «здатність до навчання протягом життя».
3. Процес формування здатності до навчання передбачає створення передумов для отримання позитивних емоцій і, в подальшому, асоціації «навчання – задоволення».
Список використаних джерел:
- ANNEX to the Proposal for a Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning [Electronic resource]. — Available at: https://ec.europa.eu/education/sites/education/files/annex-recommendation-key-competences-lifelong-learning.pdf.
- Освіта на основі життєвих навичок. Адвокаційний модуль для керівних кадрів http://dlse.multycourse.com.ua/ua/page/15/53#2
- The Future of Jobs Report 2020 | World Economic Forum
- Свириденко Т.І. Шлях до формування особистості, здатної навчатися впродовж життя. Фахова передвища освіта. 2026. № 1. С.21-23.
№3, 2026
Автор публікації
