Світлана Жуковська, канд. пед. наук, методист лабораторії цифрових та медіатехнологій в освіті Науково-методичного центру ВФПО
Massive Open Online Courses and Microlearning as Key Tools for the Digital Transformation of Education
Svitlana Zhukovska, PhD in Education, Methodologist at the Laboratory of Digital and Media Technologies in Education Scientific and Methodological Centre of the All-Ukrainian Federation of Professional Organisations
Анотація.У статті розглянуто глобальні тенденції цифрової трансформації освіти та особливості їх реалізації в Україні. Проаналізовано роль масових відкритих онлайн‑курсів, відеокурсів мікронавчання та освітніх платформ edu.nmcbook.com.ua, nmcbook.com.ua і profosvita.online у формуванні сучасної цифрової педагогіки. Висвітлено внесок провідних дослідників у теорію електронних освітніх ресурсів, окреслено українські цифрові ініціативи та виклики, зумовлені умовами воєнного часу. Показано, що МООК і мікронавчання формують нову філософію навчання, яка забезпечує доступність, гнучкість і персоналізацію освітнього процесу.
Abstract.The article examines global trends in the digital transformation of education and their implementation in Ukraine. It analyzes the role of massive open online courses, microlearning video formats, and educational platforms such as edu.nmcbook.com.ua, nmcbook.com.ua, and profosvita.online in shaping modern digital pedagogy. The contributions of leading researchers to the theory of digital educational resources are highlighted, along with key Ukrainian digital initiatives and the challenges posed by wartime conditions. The study demonstrates that MOOCs and microlearning form a new philosophy of learning that ensures accessibility, flexibility, and personalization of the educational process.
Сучасна освіта переживає одну з найглибших трансформацій за всю свою історію. Цифрові технології не просто доповнюють освітній процес, а змінюють його природу, перетворюючи знання на відкритий ресурс, доступний у смартфоні, хмарних сервісах, глобальних освітніх платформах і відеоматеріалах. Провідні країни світу інвестують у цифрову інфраструктуру, розвиток цифрових, медійних та інформаційних компетентностей педагогів, а також у створення інноваційних електронних освітніх ресурсів, орієнтуючись на модель гнучкої, доступної та персоналізованої освіти. Для України ця трансформація набуває особливого виміру, адже відбувається одночасно з євроінтеграційними реформами та в умовах повномасштабної війни, яка зробила цифрові технології безальтернативним інструментом забезпечення права на освіту.
Теоретичні засади електронних освітніх ресурсів сформовані завдяки внеску провідних дослідників. Джон Свеллер розробив теорію когнітивного навантаження, яка визначає принципи оптимального подання інформації у цифрових матеріалах. Річард Майєр сформулював принципи мультимедійного навчання, що стали стандартом для розробників освітніх платформ. Джон Хатті довів, що технології самі по собі не гарантують успіху, а вирішальним є педагогічний задум і зворотний зв’язок. Роджер Шанк наголошував на важливості симуляцій та практичних завдань. Українські науковці В. Ю. Биков, М. І. Жалдак, Н. В. Морзе, О. М. Спірін, О. П. Пінчук заклали методологічні основи інформатизації освіти в Україні та визначили критерії якості електронних ресурсів.
Одним із найвпливовіших явищ цифрової педагогіки стали масові відкриті онлайн‑курси (МООК), які демократизували доступ до знань. Після «року МООК» у 2012 році платформи Coursera, edX та Udacity започаткували глобальний рух відкритої освіти. Сьогодні Coursera має понад 148 млн користувачів, edX понад 45 млн, а Khan Academy щомісяця охоплює близько 150 млн учнів. Концепція конективізму Джорджа Сіменса та Стівена Даунса пояснює ефективність МООК через формування зв’язків у мережі знань, а дослідження Кейтлін Пентекост і Ренді Басса доводять, що їхня результативність зростає за умови активного застосування дискусій, проєктів та взаємного оцінювання.
В Україні розвиток МООК набув системного характеру. Платформи Prometheus, EdEra сформували культуру безперервного навчання педагогів і здобувачів освіти.
Важливим кроком стало створення освітньої платформи edu.nmcbook.com.ua, яка працює за принципами масових відкритих онлайн‑курсів і орієнтована на розвиток цифрової, медійної, методичної та інформаційної компетентностей педагогів. Платформа також розширює пропозицію курсів для здобувачів освіти. З початку 2026–2027 навчального року студенти зможуть опанувати курси «Психологія» та «Дитяча психологія», створені провідними фахівцями — Оленою Волик та Іриною Яритою. Крім того можна отримати знання за допомогою МООК з агрономії, ветеринарної медицини, органічного фермерства та інших галузей. Контроль проходження курсів здійснюється групою методистів НМЦ ВФПО, що забезпечує якість навчання та достовірність сертифікації.
Важливим елементом цифрової екосистеми є Медіатека електронних засобів навчання NMCBOOK (nmcbook.com.ua), яка містить відеокурси, інтерактивні та електронні посібники, відеолекції та навчальні відеофільми, створені українськими фахівцями й перевірені відповідно до освітніх стандартів. Медіатека підтримує заклади освіти у переході до змішаного та дистанційного навчання, забезпечуючи доступ до якісних електронних ресурсів.
Платформа profosvita.online орієнтована на практичні навички та потреби ринку праці, пропонуючи курси для здобувачів і педагогів системи професійної освіти.
Особливе місце у цифровій педагогіці посідає мікронавчання. Мікронавчання ‒ це формат коротких, сфокусованих модулів тривалістю 3–15 хвилин, який став відповіддю на зростання інформаційного навантаження та скорочення часу концентрації уваги. Теоретично обґрунтоване Герхардом Ґасслером, мікронавчання спирається на криву забування Еббінгауза: регулярне повторення невеликих фрагментів знань суттєво підвищує їхнє довготривале запам’ятовування. Дослідження Software Advice показало, що 58% учнів віддають перевагу коротким модулям, а Learning Solutions Magazine зафіксував рівень запам’ятовування до 80% при використанні мікровідео. Це пояснює стрімке зростання платформ TED‑Ed, YouTube Learning, LinkedIn Learning та масове впровадження мікроформатів у корпоративне та академічне навчання.
Мікронавчання має чіткі педагогічні принципи: один модуль ‒ одна навичка; лаконічність; візуальна логіка; завершення кожного блоку дією. Це можуть бути тести, завдання або міні‑кейс. Такий формат знижує когнітивне навантаження, активізує увагу та сприяє формуванню навичок через регулярну практику. Університети світу активно впроваджують мікросертифікації, які визнаються роботодавцями як підтвердження конкретних навичок. Компанія Google використовує короткі відео тривалістю 3–5 хвилин, що дозволило збільшити завершуваність курсів на 40%.
Мікронавчання стало особливо затребуваним у дистанційному та змішаному навчанні.
Україна формує власну модель цифрової освіти, спираючись на концепції «Нова українська школа», DigCompUA та державні цифрові ініціативи. Платформа «Дія.Освіта» пропонує курси з цифрової грамотності, а «Всеукраїнська школа онлайн» стала ключовим ресурсом дистанційного навчання під час пандемії та війни. Хмарні інструменти Google Workspace та Microsoft 365 набули масового поширення у закладах освіти. Попри виклики війни ‒ цифровий розрив, кібербезпека, психологічне виснаження ‒ українська освіта демонструє стійкість і здатність до адаптації.
Цифрова трансформація освіти є незворотним процесом, що змінює не лише технологічне оснащення навчання, а й його філософію. Масові відкриті онлайн‑курси демократизують доступ до знань, а мікронавчання відповідає потребам сучасної людини щодо гнучкого, швидкого й результативного навчання. Україна формує власну цифрову екосистему, яка поєднує глобальні стандарти з національними потребами та забезпечує розвиток цифрових компетентностей педагогів і здобувачів освіти. Майбутнє освіти полягає не в довжині курсу, а в якості досвіду, який отримує студент, і саме МООК та мікронавчання створюють умови для такого досвіду.
Список використаних джерел:
- Биков В. Ю., Спірін О. М., Пінчук О. П. Проблеми та завдання сучасного етапу інформатизації освіти. Наукове забезпечення розвитку освіти в Україні. Київ : НАПН України, 2017. С. 191–213.
- Жуковська С.А, Жуковський О.В. Цифрова трансформація освіти як глобальний виклик і вітчизняна відповідь на нього. Фахова передвища і професійна освіта : теорія, методика, практика : матеріали VІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції / за ред. Т.Д. Іщенко, Н.Г. Ничкало, М.П. Хоменко. Київ : Науково-методичний центр ВФПО, 2026. С. 105‒110.
- UNESCO. Recommendation on Open Educational Resources. Paris : UNESCO, 2019.
- European Commission. Digital Education Action Plan 2021–2027. Brussels : EC, 2020.
- Медіатека електронних засобів навчання НМЦ ВФПО. URL: https://nmcbook.com.ua
- Освітня платформа EDU NMCBOOK. URL: https://edu.nmcbook.com.ua
- Платформа Profosvita.online. URL: https://profosvita.online
У процесі подготовки матеріалу автор використовував Claude (Anthropic) для структурування материалу та редагування тексту. Остаточний зміст перевірено та відредаговано автором, який несе повну відповідальність за публікацію.
№3, 2026