Валентина Сопілко, методист лабораторії цифрових та медіатехнологій в освіті Науково-методичного центру вищої та фахової передвищої освіти
Creating digital educational products using the ELEMENTOR builder on the ‘OSVITNYI HUB’ platform
Valentyna Sopilko, methodologist at the Laboratory of Digital and Media Technologies in Education
Scientific and Methodological Centre for Higher and Pre-Higher Vocational Education
Анотація. У статті розглянуто методичні, технологічні та дидактичні аспекти створення електронних освітніх ресурсів (ЕОР) в умовах інтенсивної цифрової трансформації вітчизняної системи освіти. Висвітлено функціональні можливості спеціалізованої платформи «Освітній Hub» як сучасного інтегрованого середовища для розроблення та розгортання електронних підручників, навчальних посібників, модульних дистанційних курсів та іншого цифрового контенту для закладів фахової передвищої освіти. Окрелено ключові переваги практичного використання конструктора візуального проєктування Elementor для створення адаптивних інваріантних макетів і навігаційних систем. Визначено роль системного методичного супроводу та штучного інтелекту як інноваційного інструменту оптимізації рутинної діяльності викладача. Представлено та узагальнено емпіричний досвід педагогічних працівників за результатами Всеукраїнського конкурсу цифрових розробок.
Abstract. This article examines the methodological, technological and didactic aspects of creating electronic educational resources (EER) against the backdrop of the rapid digital transformation of the national education system. It highlights the functional capabilities of the specialised ‘Educational Hub’ platform as a modern integrated environment for the development and deployment of e-textbooks, study guides, modular distance learning courses and other digital content for pre-higher vocational education institutions. The key advantages of using the Elementor visual design builder to create responsive, invariant layouts and navigation systems are identified. The role of systematic methodological support and artificial intelligence as an innovative tool for optimising teachers’ routine activities is defined. The empirical experience of teaching staff is presented and summarised based on the results of the All-Ukrainian competition for digital developments.
Глобальні виклики сьогодення актуалізували проблему кардинального оновлення дидактичного інструментарію. Сучасний здобувач освіти володіє високим рівнем цифрової грамотності, відтак він очікує від навчального матеріалу не просто статичного викладу фактів, а високої інтерактивності, мультимедійності, адаптивності та ергономичності. Традиційні підручники та їхні статичні PDF-копії вже не задовольняють освітніх потреб студентів, оскільки вони позбавлені динамізму та можливості персоналізації навчання.У зв’язку з цим виникає гостра потреба у проєктуванні якісно нових електронних освітніх ресурсів (ЕОР), які поєднують у собі фундаментальний навчальний зміст із передовими технологіями вебдизайну та комп’ютерної візуалізації. Проте на практиці виникає суперечність: більшість викладачів закладів фахової передвищої освіти (ЗФПО) володіють високим рівнем предметної компетентності, але стикаються зі значними труднощами під час самостійної розробки ЕОР через брак знань із вебпрограмування, верстки та UI/UX-дизайну.
Вирішенням цієї проблеми став успішний запуск і розвиток спеціалізованої вебплатформи «Освітній Hub» https://hub.nmcbook.com.ua/ , розробленої Науково-методичним центром вищої та фахової передвищої освіти. Цей інструмент працює за концепцією No-Code (розробка без програмування), що повністю знімає з викладача обов’язок написання програмного коду чи адміністрування серверів. Платформа є безкоштовною, не потребує витрат на придбання хостингу чи доменних імен, забезпечує високий рівень кібербезпеки та надає користувачам інтуїтивно зрозумілу систему управління контентом. Завдяки інтегрованому візуальному конструктору Elementor кожен викладач може самостійно виступати в ролі архітектора та дизайнера власного освітнього простору.
Методичні принципи та покроковий алгоритм розробки ЕОР.
Сучасний електронний освітній ресурс розглядається як складне, відкрите, інтерактивне дидактичне середовище. Якісно спроєктований електронний курс забезпечує глибоку індивідуалізацію навчання, стимулює внутрішню мотивацію студентів, сприяє розвитку навичок автономної навчальної діяльності та надає можливості для валідації знань через швидкий зворотний зв’язок. Інтегрований у платформу конструктор Elementor функціонує за принципом «drag-and-drop» (перетягування елементів) і дозволяє здійснювати високотехнологічне візуальне проєктування сторінок, реалізуючи найважливіші методичні принципи. Контент розбивається на відносно автономні блоки, що суттєво оптимізує сприйняття інформації та запобігає когнітивному перевантаженню користувача. Стандартний робочий макет однієї навчальної теми на платформі має чітко диференціюватися на модулі, теми, підтеми, блоки практичних завдань та діагностичний інструментарій (мотиваційно-вступна частина, ядро теоретичного матеріалу, мультимедійний супровід, самоперевірка). Конструктор дозволяє авторам гнучко налаштовувати типографіку, колірні схеми, градієнти та фонові підкладки, забезпечуючи стилістичну єдність ЕОР. Важливим елементом є широке використання інфографіки, інтерактивних зображень, схем, гіф-анімацій та вбудованих відеоматеріалів, які активізують зорові канали сприйняття. Практична технологія верстки та створення структури в Elementor. Створення електронного посібника починається в адмінпанелі, де в розділі «Сторінки» додається нова сторінка (наприклад, «Головна»), для якої обирається шаблон «Полотно Elementor». Робота в редакторі базується на покроковому додаванні віджетів та структуруванні розділів. За допомогою віджету «Роздільник» налаштовуються технологічні відступи. Створюється структура секцій (наприклад, з двома колонками), для яких у вкладці «Стиль» задається тип фону («Класичний» або «Градієнт»). Швидко скопіювати колірний код або обрати гармонійний відтінок безпосередньо з елементів сторінки допомагає простий інструментальний лайфхак – використання цифрової піпетки. Для головного заголовка налаштовується шрифт (наприклад, Roboto), його розмір, товщина та вирівнювання. Щоб оптимізувати процес і не налаштовувати параметри шрифту заново, використовується функція «Дублювати», після чого у новий блок просто вноситься змінений текст (наприклад, назва ЗФПО чи укладачів). Для розміщення фотоматеріалів чи графіки використовується віджет «Зображення» або спеціалізований блок «Image Stack Group» для гармонійного відображення фотографій укладачів посібника з налаштуванням інтервалів (Spacing) та меж (Border Size). Для забезпечення естетичного вигляду геометричні параметри зображень вирівнюються за допомогою встановлення фіксованих значень ширини та висоти у вкладці власних розмірів.
Масштабування через шаблони.
Створивши та повністю оформивши одну сторінку, її доцільно зберегти як персональний шаблон у Бібліотеці Elementor. На наступних сторінках цей макет миттєво розгортається через вкладку «Мої шаблони» кнопкою «Вставити», що економить час та гарантує точне дотримання єдиного стилю.
Методика налаштування ергономічної системи навігації.
Під час створення об’ємних електронних посібників та лонгрідів швидкість пошуку інформації та комфорт інтерфейсу (UX) набувають критичного значення.
У редакторі Elementor розроблено та апробовано технологію безшовної навігації за допомогою якірних посилань. Якірні мітки сторінки (Menu Anchor). Перед кожним важливим підзаголовком, запитанням або блоком самоконтролю встановлюється віджет «Якір», якому в полі CSS ID надається унікальна лаконічна назва (наприклад, Р324, tema1_1, П11).
На початку теми або у блоці «Теоретичні відомості» пункти списку трансформуються в посилання. Для цього виділяється текст пункту, натискається значок ланцюжка і вписується назва відповідного якоря зі знаком решітки попереду (#Р324, #П11). Клік по такому пункту миттєво та плавно переносить студента до потрібного фрагмента тексту.
Забезпечення адаптивності для мобільних пристроїв.
Оскільки понад 80% здобувачів освіти вивчають матеріали безпосередньо з мобільних телефонів, ЕОР обов’язково повинен мати адаптивний інтерфейс. В Elementor для цього використовується «Режим адаптивності» (Responsive Mode), що дозволяє гнучко перемикати робочий екран між монітором ПК, планшетом і телефоном.
Під час мобільної оптимізації викладач індивідуально коригує параметри, які автоматично застосовуються лише для відповідного типу пристрою. Розмір шрифтів: Великі заголовки (наприклад, 32px для ПК) масштабуються до 20px–22px для смартфонів, щоб уникнути хаотичного розриву рядків.
Використання ШІ як асистента викладача.
Створення якісного ЕОР – це колосальна рутинна робота з текстами та матеріалами. Штучний інтелект (ШІ) інтегрується в сучасну методику No-Code верстки не як заміна викладача, а як його потужний цифровий асистент для автоматизації аналітичних та допоміжних процесів. На практиці викладач залучає можливості нейромереж для вирішення таких завдань:
- генерація діагностичного інструментарію: миттєве створення валідних тестових завдань із варіантами відповідей та ключами на основі завантаженого авторського тексту лекції;
- формулювання практичних кейсів: розробка ситуаційних задач та практичних виробничих ситуацій за тематикою предмета для закріплення знань;
- редагування та адаптація стилю: трансформація складних нормативних чи наукових текстів у зрозумілі синопсиси, тези та лонгріди, адаптовані під рівень сприйняття студентів молодших курсів.
Успішність цифрової трансформації безпосередньо корелює із наявністю безперервного методичного супроводу, який системно здійснює НМЦ ВФПО. Курс підвищення кваліфікації «Створення електронних засобів навчання на платформі Освітній Hub» забезпечуєть трансформацію викладача з пасивного ретранслятора знань у цифрового архітектора сучасного освітнього середовища. Зареєструватись на курс підвищення кваліфікації з розвитку цифрової компетентності та опанувати методику і технологію створення електронних освітніх ресурсів на вищевказаній платформі можна за посиланням https://nmc-vfpo.gov.ua/mvok-23-27112026/.
Емпіричним підтвердженням ефективності описаної моделі стали результати Всеукраїнського конкурсу «Електронні освітні ресурси у професійній діяльності педагога – 2025». Створені цифрові продукти ЕОР («Комерційне право» – І місце, збірник «Креативна калинова» – ІІ місце, посібник «Конструювання виробів різних асортиментних груп» – ІІ місце) продемонстрували зразковий рівень педагогічного дизайну, ергономіки та високу дидактичну цінність.
Список використаних джерел:
- Положення про електронні освітні ресурси : затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України від 01.10.2012 р. № 1060 (із змінами та доповненнями). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1695-12
- Створення електронних засобів навчання на платформі «Освітній Hub» : навчально-методичний комплекс та програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Київ : НМЦ ВФПО, 2025.
- Платформа «Освітній Hub» : офіційний вебпортал Науково-методичного центру вищої та фахової передвищої освіти. URL: https://hub.nmc-vfpo.com/
- Документація користувача Elementor: розробка адаптивного дизайну та використання No-Code технологій для вебпроєктів. Elementor Help Center, 2024–2026. URL: https://elementor.com/help/
- Електронні освітні ресурси у професійній діяльності педагога : матеріали та збірник робіт учасників Всеукраїнського конкурсу цифрових розробок. Київ : НМЦ ВФПО, 2025.
- Биков В. Ю. Цифрова трансформація суспільства і розвиток комп’ютерно-технологічної платформи освіти. Наукове забезпечення розвитку освіти в Україні: актуальні проблеми теорії і практики. Київ: Видавничий дім «Сам», 2022. С. 24–35.
- Клочко О. В. Методичні аспекти використання конструкторів сторінок у процесі створення електронних підручників. Інформаційні технології і засоби навчання. 2023. Т. 94, № 2. С. 89–104.
- Коротєєва Ю. Г. Педагогічний дизайн електронних освітніх ресурсів для змішаного навчання. Професійна освіта: проблеми і перспективи. 2024. Вип. 26. С. 45–52.
Під час підготовки навчально-методичних матеріалів, структурування логічних блоків посібника та мовної корекції тексту автором було використано інструменти штучного інтелекту (мовну модель Gemini від Google) як цифрового методичного асистента. Нейромережа залучалася виключно для оптимізації технічних та рутинних процесів редагування. Остаточний дидактичний аналіз, смислове наповнення та експертне оцінювання матеріалу виконано автором одноосібно.
№3,2026