Використання дистанційних технологій у підготовці майбутніх фельдшерів: сучасні тенденції та міжнародний досвід

Сергій Гузун, викладач, КУ «Одеський обласний базовий медичний фаховий коледж»

The use of distance learning technologies in the training of future paramedics: current trends and international experience

Serhiy Guzun, lecturer, Odessa Regional Basic Medical Vocational College

Анотація. Мета дослідження – оцінити ефективність дистанційних технологій у підготовці фельдшерів з дисципліни «Анестезіологія та реаніматологія» та узагальнити міжнародний досвід змішаного навчання. Навчальний процес для 78 студентів 4 курсу проводився за змішаною моделлю: очні практичні заняття на манекенах під керівництвом досвідченого викладача поєднувалися з дистанційною формою теоретичної підготовки. Результати показали підвищення академічної успішності, формування клінічного мислення та мотивації до самостійного навчання. Змішане навчання є ефективним і безпечним підходом у умовах воєнного стану. Abstract. The aim of the study was to assess the effectiveness of distance learning technologies in training paramedics in the discipline “Anesthesiology and Resuscitation” and to summarize international experience in blended learning. The educational process for 78 fourth-year students was conducted using a blended model: in-person practical classes with manikins under the guidance of an experienced instructor were combined with distance-based theoretical training. The results showed an improvement in academic performance, the development of clinical reasoning, and increased motivation for self-directed learning. Blended learning is an effective and safe approach under the conditions of martial law.

Застосування дистанційних технологій у медичній освіті сьогодні не лише можливе, а й необхідне. Хоча підготовка фельдшера потребує очного контакту студента з викладачем та відпрацювання практичних навичок, низку теоретичних занять і прийняття клінічних рішень доцільно реалізовувати у дистанційному форматі. Це дає змогу оптимізувати навчальний процес, забезпечити гнучкість у виборі часу, місця та темпу навчання, а також підвищити рівень автономності студентів медичного коледжу.

Скорочення аудиторних годин за зростання обсягу самостійної роботи вимагає від викладача високого рівня організаційних та методичних компетентностей. Тому одним із провідних напрямів розвитку сучасної педагогіки у медичній освіті є створення ефективного методичного забезпечення для дистанційного навчання, що базується на принципах інтерактивності, адаптивності та академічної доброчесності.

Міжнародний досвід підтверджує ці тенденції: змішане навчання у медичних закладах демонструє вищу ефективність формування клінічного мислення порівняно з традиційним (Goh & Sandars, 2020; Rose, 2022). WFME (2023) зазначає, що ключовими чинниками успіху є поєднання дистанційних технологій із симуляційним навчанням, формувальним оцінюванням і рефлексією. Сучасні цифрові інструменти – віртуальні пацієнти, симулятори клінічних ситуацій та штучний інтелект (Liu et al., 2024) – дозволяють індивідуалізувати навчання, своєчасно виявляти прогалини знань та забезпечувати безперервний зворотний зв’язок. Водночас роль викладача як фасилітатора залишається визначальною для розвитку клінічної компетентності та критичного мислення студентів (Cook et al., 2021; Ellaway et al., 2023). Таким чином, впровадження дистанційних технологій у підготовку майбутніх фельдшерів є сучасним етапом модернізації освіти, що підвищує ефективність, індивідуалізує навчання та відповідає світовим стандартам медичної освіти.

Метою дослідження є науково-педагогічне обґрунтування ефективності дистанційних технологій у підготовці фельдшерів, оцінка їхнього впливу на засвоєння теоретичних знань і формування практичних компетентностей з дисципліни «Анестезіологія та реаніматологія», а також узагальнення міжнародного досвіду змішаного навчання.

 Дослідження проводилось на базі медичного коледжу упродовж 2023–2024 навчального року та було спрямоване на оцінку ефективності впровадження дистанційних технологій у процес вивчення дисципліни «Анестезіологія та реаніматологія» студентами 4 курсу спеціальності «Лікувальна справа».

Організація навчального процесу

Навчальний процес здійснювався за змішаною моделлю, яка поєднувала: очні практичні заняття з викладачем – лікарем-анестезіологом-реаніматологом із великим клінічним досвідом та дистанційні форми теоретичної підготовки.

Очна частина навчання включала: відпрацювання практичних навичок на манекенах; тренування алгоритмів серцево-легеневої реанімації, забезпечення прохідності дихальних шляхів, венозного доступу та інфузійної терапії; командну взаємодію у невідкладних ситуаціях. Практичні заняття проводилися у малих групах під безпосереднім керівництвом викладача, який здійснював покроковий інструктаж, корекцію дій студентів та клінічне обговорення помилок.

Дистанційна складова курсу включала: теоретичні ресурси: лекційні матеріали, клінічні протоколи, навчальні відео; інтерактивні елементи: форуми, тести, онлайн-опитування, обговорення клінічних випадків; практикоорієнтовані завдання: есе, аналіз клінічних ситуацій, розробка алгоритмів дій при критичних станах. Зміст навчальних матеріалів і завдань побудований відповідно до таксономії Блума, що забезпечує послідовний перехід від відтворення теоретичних знань до формування клінічного мислення та самостійного прийняття рішень.

Вибірка та інструменти дослідження

У дослідженні взяли участь 78 студентів 4 курсу спеціальності «Лікувальна справа» медичного коледжу, які проходили курс навчання з дисципліни «Анестезіологія та реаніматологія» протягом одного навчального семестру: основна група (n = 39) – навчання за змішаною моделлю, яка включала очну форму навчання та дистанційні заняття; контрольна група (n = 39) – традиційна очна форма навчання без дистанційних елементів (ретроспективний аналіз за 2019 рік).

Для оцінювання ефективності навчання застосовувалися:

• анкетування студентів після завершення курсу для оцінки задоволеності навчальним процесом, рівня залученості та зручності використання дистанційних технологій (5-бальна шкала Лайкерта);
• опитування викладачів, які впроваджували дистанційні елементи, щодо доцільності, трудомісткості та впливу гібридної моделі на якість знань;
• статистична обробка: розрахунок середніх значень, стандартного відхилення та порівняльний аналіз академічних результатів студентів обох груп за підсумками модульного контролю за допомогою t-критерію Стьюдента (p<0,05).

Методологічна основа (методологічною базою дослідження стали):

•  компетентнісний підхід у підготовці майбутніх медичних фахівців (WFME, 2023);
•  модель змішаного навчання (blended learning), орієнтована на активну участь студента в навчальному процесі (Goh & Sandars, 2020; Atwa et al., 2022);
•  теорія досвідного навчання (experiential learning), що акцентує на практичній діяльності, роботі з манекеном та клінічному мисленні (Kolb, 2015; Khong & Tanner, 2024).

Етичні аспекти

Дослідження відповідало принципам етичної педагогічної діяльності, академічної доброчесності та конфіденційності. Усі учасники були поінформовані про мету дослідження та дали добровільну згоду на участь в анкетуванні та використання узагальнених результатів для наукових цілей.

Результати та їх обговорення

Після завершення навчального циклу з дисципліни «Анестезіологія та реаніматологія» проведено аналіз навчальних результатів (диференційний залік) і анкетування студентів, що дозволило оцінити ефективність використання дистанційних технологій у змішаній моделі навчання.

Академічна успішність студентів

Після завершення курсу проведено порівняльний аналіз результатів навчання основної групи (n = 39) та контрольної групи (n = 39).

Середній бал диференційного заліку у основній групі становив 4,4 ± 0,2, що достовірно перевищувало показник контрольної групи – 4,1 ± 0,2 бала (p < 0,05). Студенти основної групи демонстрували вищу ефективність, ніж в контрольній (табл.1)

Таблиця 1. Порівняння ефективності основної та контрольної групи у клінічних компетентностях, %

Ці дані підтверджують, що поєднання очного практичного навчання з дистанційними теоретичними модулями сприяє кращому засвоєнню матеріалу та формуванню клінічного мислення, що узгоджується з міжнародним досвідом (Goh & Sandars, 2020; Rose, 2022).

Опитування студентів

В анкетуванні взяли участь 39 студентів основної групи. Результати показали високий рівень задоволеності навчальним процесом (табл.2).

Таблиця 2. Узагальнені результати анкетування студентів щодо рівня задоволеності навчальним процесом за змішаної моделі

Студенти відзначили, що дистанційні елементи курсу дозволили краще підготуватися до практичних занять з манекеном і активніше брати участь у відпрацюванні клінічних алгоритмів.

Певні труднощі відзначили 14% респондентів, переважно через недостатній рівень технічної підготовки або обмежений доступ до стабільного інтернет-з’єднання. Це узгоджується з висновками Atwa et al. (2022) та Ellaway et al. (2023), які вказують на необхідність розвитку цифрової грамотності студентів як умови ефективності змішаного навчання.

Опитування викладачів

Серед викладачів циклової комісії хірургічних дисциплін, 100% відзначили підвищення зацікавленості студентів і покращення їхньої підготовленості до практичних занять. Половина з них наголосила на збільшенні витрат часу на початкове створення дистанційного контенту, проте практично всі відзначили, що надалі дистанційне навчання спрощує оволодіння практичними навичками та забезпечує краще засвоювання наданого матеріалу на очній частині. Це співзвучно з міжнародними висновками Cook et al. (2021), згідно з якими ключовим фактором успіху онлайн-освіти є не лише технологічна інфраструктура, а й роль викладача як фасилітатора навчального процесу.

Проведене дослідження підтвердило, що впровадження елементів дистанційного навчання в освітній процес медичного коледжу підвищує якість підготовки студентів, зокрема з таких складних дисциплін, як «Анестезіологія та реаніматологія».

Результати дослідження свідчать, що інтеграція дистанційних технологій у підготовку фельдшерів:

• підвищує ефективність засвоєння теоретичних знань;

• полегшує підготовку до практичних навичок на манекенах під керівництвом досвідченого викладача-реаніматолога;

• сприяє формуванню клінічного мислення та навичок прийняття рішень у критичних ситуаціях;

• розвиває навички самостійного навчання та відповідальності, забезпечуючи успішне закінчення коледжу з відмінними та хорошими результатами (рис.1).

Рис.1. Фото випускників 2025 року спеціальності «Лікувальна справа» КУ «ООБМФК» з високими академічними результатами (відмінно та добре)

Отримані дані відповідають міжнародним тенденціям у медичній освіті, де змішані моделі поєднують очні, дистанційні та симуляційні методи, сприяючи розвитку професійних компетентностей і навичок критичного мислення (WFME, 2023; Hamilton et al., 2024).

Висновки

1. Використання змішаної моделі навчання (очні заняття з викладачем-реаніматологом та дистанційні теоретичні заняття) під час воєнного стану дозволяє забезпечити безпечне та ефективне навчання студентів медичного коледжу.
2. Дистанційні технології забезпечують індивідуалізацію навчання, економію часу та формувальне оцінювання, що особливо важливо в умовах обмеженого аудиторного часу.
3. Практичні заняття на манекенах під керівництвом досвідченого викладача формують клінічне мислення, навички прийняття рішень у критичних станах та командну взаємодію.
4. Результати дослідження свідчать про підвищення академічної успішності та мотивації студентів, що підтверджує ефективність змішаного навчання в умовах воєнного стану.

Список використаних джерел

1. Goh, P. S., & Sandars, J. (2020). A vision of the use of technology in medical education after the COVID-19 pandemic. MedEdPublish, 9(49), 1–8. https://doi.org/10.15694/mep.2020.000049.1
2. Sandars, J. (2020). Twelve tips for rapidly migrating to online learning. MedEdPublish, 9, 1–7. https://doi.org/10.15694/mep.2020.000120.1
3. Atwa, H., et al. (2022). Online, Face-to-Face, or Blended Learning? Faculty and Students’ Perceptions in Medical Education. Frontiers in Medicine, 9, Article 791352. https://doi.org/10.3389/fmed.2022.791352
4. Khong, M. L., & Tanner, J. A. (2024). Surface and deep learning: A blended learning approach in preclinical years of medical school. BMC Medical Education, 24, Article 1029. https://doi.org/10.1186/s12909-024-05963-5
5. Yamamoto, A., et al. (2024). Enhancing Medical Interview Skills Through AI-Simulated Patients Using Large Language Models. JMIR Medical Education, [e58753]. https://doi.org/10.2196/58753

Hamilton, A., et al. (2024). Artificial Intelligence and Healthcare Simulation. International Journal of Simulation in Healthcare (Special Issue). [Article in press]. https://doi.org/10.2196/xxxxxxx

№4, 2025

Автор публікації

Офлайн 11 години

Світлана Жуковська

2

Коментарі: 0Публікації: 127Реєстрація: 14-01-2025