Вадим Санін, Олена Першина, викладачі ВСП «Новокаховський політехнічний фаховий коледж Національного університету «Одеська політехніка»
The impact of globalisation on the development of accounting in Ukraine
Vadym Sanin, Olena Pershina, lecturers at the Novokakhovka Polytechnic Vocational College of the National University ‘Odessa Polytechnic’
Анотація. У статті розглянуто вплив глобалізаційних процесів на розвиток бухгалтерського обліку в Україні. Досліджено сутність поняття «глобалізація» та її економічні наслідки, зокрема гармонізацію, уніфікацію та стандартизацію національних систем обліку і фінансової звітності. Проаналізовано роль транснаціональних корпорацій, міжнародних стандартів та інформаційних технологій у трансформації облікових систем. Обґрунтовано необхідність адаптації національної облікової практики до вимог глобальної економіки, а також визначено проблеми й перспективи розвитку бухгалтерського обліку в Україні в умовах інтеграційних процесів.
Abstract. The article examines the impact of globalization processes on the development of accounting in Ukraine. The concept of “globalization” and its economic consequences are analyzed, particularly the harmonization, unification, and standardization of national accounting and financial reporting systems. The role of transnational corporations, international standards, and information technologies in the transformation of accounting systems is highlighted. The necessity of adapting national accounting practices to the requirements of the global economy is substantiated, as well as the challenges and prospects for the development of accounting in Ukraine under integration processes.
Зростання мобільності капіталу, розширення взаємозв’язків окремих країн, збільшення обсягів міжнародної торгівлі, створення міжнародних та транснаціональних корпорацій та безліч інших факторів сприяють поступовому розвитку економічних відносин, які склалися на сьогоднішній день у світовій економіці та характеризуються подальшим розвитком глобалізаційних процесів. Світовий процес глобалізації поступово приводить до змін у всіх аспектах економічної діяльності як на макро-, так і на мікроекономічному рівнях. От чому вплив глобалізації на світову економіку в цілому та на економіку окремої країни величезний. Створення глобальної фінансової інформаційної системи приводить до зміни вимог, які ставляться перед бухгалтерським обліком. Один з головних міжнародних процесів, які відбуваються сьогодні у світі гармонізація, уніфікація та стандартизація національних систем обліку та фінансової звітності різних країн.
Глобалізація – це неминучий (об’єктивний) соціально-економічний процес, який не знищує, а трансформує національні особливості на весь світ.
Поняття «глобалізація» стало одним з ключових слів сучасності. Одні вважають його наслідком «суміші геостратегічних землетрусів і соціальних, економічних, технологічних, культурних та етнічних факторів» (А. Кінг та Б. Шнайдер), інші роблять наголос на потенційних і реальних можливостях інформаційних технологій реструктурувати суспільство (X. Моулана), окремі науковці уявляють майбутній світ у вигляді «глобального села», де інформаційне повідомлення глибоко детермінується мас-медіа (М. Маклюйєн).
Окремі науковці вважають, що категорія «глобалізація» була введена в 1981 р. американським соціологом Дж. Макліном, який призивав усіх «…зрозуміти історичний процес посилення глобалізації соціальних відносин і дати йому пояснення» [7, с. 80]. На противагу попередникам, деякі економісти пов’язують виникнення цього поняття з іменем американського соціолога Р. Робертсона, що використовував його в 1983 р. у назві однієї зі своїх праць, а в 1992 р. розробив основи концепції глобалізації в спеціальній книзі [8, с. 13].
На початку 1990-х рр. це слово стало вживатися повсюдно. По оцінках Всесвітнього Банку вже в 1995 р. більше 90% населення земної кулі було залучене в процеси глобалізації [9, с. 60].
У широкому розумінні глобалізація – формування єдності людства – почалася вже давно, зі становленням капіталізму. Фахівці діляться на тих, хто вважає глобалізацію процесом, що почався із часів капіталізму (глобалізація сучасної епохи), і тих, хто розуміє під нею зовсім новий процес подолання національно-державних кордонів у сфері економіки, інформації й, потенційно, в інших галузях. У загальнофілософському розумінні глобалізація розглядається як нова ера в розвитку людської цивілізації.
Основними елементами сучасного глобального ринку є реалізація політики провідних суб’єктів світової економіки, до яких належать транснаціональні корпорації (ТНК), а також прийняття формальних норм (Інкотермс, угоди ВТО, МСФЗ, ІСО), які супроводжують їх діяльність [9].
Натиск транснаціональні корпорації здійснює особливий вплив на бухгалтерську професію, яка перетворюється в обслуговуючий сектор глобальної економіки. Це проявляється в тенденції до конвергенції національних стандартів бухгалтерського обліку з міжнародними внаслідок знищення територіальних меж при здійсненні інвестицій.
Існують відмінності між терміном «глобалізація» і процесом глобалізації. Центральними категоріями для пізнання глобалізації є фрагментація й гомогенізація. Фрагментація й гомогенізація – дві взаємозалежні частини одного процесу, їхня рівнозначність лише сьогодні починає усвідомлюватися. Колись «фрагментація» сприймалася лише як щось, що несе загрозу засадам суспільства. З іншого боку, на сьогодні з’явилася нова небезпека – зведення змісту глобалізації до перебільшення ролі гомогенізуючих факторів, насправді, глобус – розділений світ, цей факт часто не беруть до уваги, поспішаючи прийняти глобалізацію в якості нового основного процесу соціетальних трансформацій.
Глобалізація й фрагментація – це одночасні тенденції, властиві глобальним зрушенням і призначені для розуміння тенденцій, які можна поширити лише на окремі інститути в деяких суспільствах, але не на всі їх інститути, у яких подібні зрушення можуть зустрічатися із суворим неприйняттям або з випадковими опорами.
Для обліку глобалізація – це об’єднання, уніфікація міжнародних бухгалтерських стандартів, ліквідація тих суперечностей, що існують на цей момент між національними стандартами та міжнародними.
Розвиток світогосподарських відносин в рамках глобалізації став одним з об’єктивних умов істотних змін як у вітчизняній системі бухгалтерського обліку і звітності, так і в облікових системах практично всіх країн. Причому відображення сучасних міжнародних процесів в національних облікових системах виявляє складні, багато в чому поки що не розв’язані проблеми.
Динамізм інформаційної економіки, інтеграційні процеси, пов’язані з виникненням світового ринку капіталу, гармонізація та конвергенція облікових систем неминуче сприяють створенню нової облікової парадигми. Принаймні, необхідна різноманітність теоретичних і дослідницьких підходів до вивчення глобальних процесів. Відповідно, вибудовуються погляди на зміну парадигм в обліку.
Неадекватність існуючої системи бухгалтерського обліку і фінансової звітності сучасним потребам суспільства зумовили пошук інших концепцій і моделей звітності.
В сучасних умовах розвитку інституційного середовища в якості об’єкту обліку виступає інтелектуальна власність, оформлена через правові інститути, яка має умовну товарну форму за допомогою правоволодіння та не підлягає відчуженню у повній відповідності з ринковими законами, адже відчужуються не результати творчості, а права на їх використання.
У системі суспільного розподілу праці обліково-аналітичне забезпечення поступово стає окремою індустрією, об’єднуючи ті конкретні види інтелектуальної праці, зміст яких поєднує функції бухгалтерського обліку (інформаційну, аналітичну)» [1]. Різні моделі утворюють різні межі якості та повноти інформації про існуючі взаємозв’язки і взаємовідносини в процесі господарювання. Але кожна облікова інформаційна модель містить і тим самим встановлює межу кількості (обсягу) та якості елементів відповідної обліково-аналітичної системи та їхніх взаємозв’язків. У свою чергу, застосування єдиних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності дає можливість встановити єдині для всіх облікових моделей критерії як формування, так і розкриття облікової інформації в процесі здійснення глобальної діяльності бізнесу. Тобто за допомогою такого інструмента дослідження, як принципи, встановлюються єдині критерії визначення межі якісних і кількісних характеристик обліково-аналітичної інформації. Тому у наукових дослідженнях обліку та звітності на початку XXI-ого століття інформаційні моделі бухгалтерського обліку і фінансової звітності стають важливим інструментом розвитку теорії й практики.
Висновки. Розвиток світогосподарських відносин у рамках глобалізації став одним з об’єктивних умов істотних змін як в національній системі бухгалтерського обліку та звітності, так і в облікових системах практично всіх країн. Причому відображення сучасних міжнародних процесів у національних облікових системах виявляє складні, багато в чому поки ще не вирішені проблеми. Глобалізація економічних процесів, динамізм світового фінансового ринку, мобільність товарів, капіталів і робочої сили, збільшення частки інтелектуальної праці, трансформація умов виробництва, впровадження новітніх технологій здійснюють безпосередній вплив на концепції, складові основи теорії формування обліку та звітності, в частині обґрунтування нових облікових об’єктів, а також методи реєстрації та відображення господарської діяльності. Поділяємо думку окремих науковців, що в подальшому набиратимуть обертів процеси регіональної інтеграції, що мають глибоке коріння. Країни, що входять в регіональні угруповання, близькі територіально, історично, практично не мають мовних бар’єрів, традиційно економічно взаємопов’язані. Формування регіональних угруповань зміцнює торговельні зв’язки, сприяє прискоренню економічного зростання в країнах-учасницях.
Хоча ця сфера стала об’єктом дослідження багатьох науковців, все ж таки існують проблеми, які залишилися нез’ясованими, і потребують нагального вирішення. Ось, наприклад, вже більше десяти років вивчається питання переходу на Міжнародні стандарти фінансової звітності, але так і нема чітко визначеного та законодавчо обґрунтованого рішення, яке усунуло б назавжди цей недолік сучасного національного обліку.
На жаль, тільки в Україні існує суперечність між показниками бухгалтерського та податкового обліку, яка ускладнює роботу як бухгалтерів, так і працівників податкової. Поряд з цим існують проблеми державного регулювання обліку та непостійності нормативно-правової бази.
Розвиток сучасних економічних відносин вимагає отримання достовірної інформації про діяльність будь-якого суб’єкта господарювання, що, в свою чергу, зумовлює потребу у веденні бухгалтерського обліку на підприємствах України. Це означає, що кожен господарюючий суб’єкт зобов’язаний вести бухгалтерський облік безперервно від створення до ліквідації, з метою реєстрації всіх фактів господарського життя.
Дані обліку дають можливість користувачам отримати повну картину діяльності підприємства:
– здійснювати аналіз наслідків прийнятих рішень;
– слідкувати за фактичною наявністю та рухом майна;
– зрозуміти напрямки економічно-правових відносин установи;
– одержати результати її діяльності.
Якщо ж на підприємстві створена недосконала система обліку, то користувачі отримуватимуть недостовірну та викривлену інформацію про господарські процеси та фінансовий стан господарюючого суб’єкта. Це, в свою чергу, може призвести, з одного боку, до втрати підприємством потенційних інвесторів, покупців, замовників, а з іншого – до санкцій та штрафів податкових органів.
Тому система обліку на підприємстві має бути належним чином організована відповідно до особливостей установи, сфери її діяльності, нормативно-правового законодавства, конкретних економічних, правових та інших умов країни. Але, на жаль, теперішній стан бухгалтерського обліку в Україні не можна вважати досконалим, тому що на сьогоднішній день існує низка проблем, які потребують невідкладного вирішення.
Список використаних джерел
1. Голубнича Г.П. Удосконалення обліково-аналітичного забезпечення суспільних потреб в умовах глобалізації бізнесу. http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural
2. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік в Україні : аналіз стану та перспективи розвитку: Монографія. Київ : Центр навчальної літератури, 2017. 522 с.
3. Голов С. Ф. Гармонізація бухгалтерського обліку відповідно до плану дій Україна ЄС / С. Ф. Голов // Бухгалтерський облік і аудит. 2015. № 2. С. 7–16.
4. Методологія наукових досліджень у парадигмі синергетики : монографія / Є.І. Ходаківський, В.К. Данилко, Ю.С. Цаль-Цалко // Вісник ЖДТУ та Житомирського державного технологічного університету, Житомирського обласного об’єднання громадської організації «Спілка економістів України». Житомир : Вид-во «Рута», 2012. 332 с.
5. Нишенко Н.П. Гармонізація бухгалтерського обліку та фінансової звітності України з міжнародними стандартами : дис. … канд. наук: 08.00.09 / Нишенко Людмила Петрівна. Київ, 2013. 283 с.
6. Петрук О.П. Розвиток національної системи бухгалтерського обліку в Україні : стратегія, гармонізація, регламентація : дис. … д-ра екон. наук: 08.06.04 / Петрук Олександр Михайлович. Житомир, 2016. 358 с.
7. Регулювання у сфері бухгалтерського обліку та аудиту в ЄС та перспективи адаптації законодавства України / За ред. С. Голова. Київ : Арт-Медіа, 2015. 584 с.
8. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: підручник / В.Г. Швець. Київ : Знання, 2014. 447 с.
9. Шелковникова О. В. Поглиблення інтеграційних можливостей обліку в управлінні формуванням витрат підприємств водопровідно-каналізаційного господарства : дис. … канд. екон. наук: 08.06.04 / Шелковникова Олена Василівна. Львів, 2015. 473 с.
Автор публікації
