Цифрова ера освіти: можливості та виклики для педагогів

Світлана Жуковська, канд. пед. наук, Олександр Жуковський, методисти лабораторії цифрових та медіатехнологій в освіті Науково-методичного центру вищої та фахової передвищої освіти

The digital era of education: opportunities and challenges for educators

Svitlana Zhukovska, PhD in Education, Oleksandr Zhukovsky, methodologists at the Laboratory of Digital and Media Technologies in Education of the Scientific and Methodological Centre for Higher and Pre-Higher Education

Анотація. Сучасні педагоги стикаються з необхідністю переорієнтації освітнього процесу – від традиційного викладання до ефективного навчання. Це вимагає створення цифрових ресурсів, зокрема відкритих освітніх платформ, а також активного використання цифрових технологій для професійного розвитку. Успішна реалізація таких змін потребує ґрунтовного володіння цифровими навичками, знаннями та технологіями штучного інтелекту. Важливим аспектом є постійне оновлення знань відповідно до тенденцій цифрового світу та цілеспрямований розвиток цифрової компетентності. Саме цьому питанню присвячена ця стаття.

Abstract. Modern educators are faced with the need to reorient the educational process from traditional teaching to effective learning. This requires the creation of digital resources, including open educational platforms, as well as the active use of digital technologies for professional development. Successful implementation of such changes requires a thorough mastery of digital skills, knowledge and artificial intelligence technologies. An important aspect is the constant updating of knowledge in line with the trends of the digital world and the targeted development of digital competence. This article is dedicated to this issue.

Цифрова компетентність педагогів є ключовою умовою ефективного освітнього процесу в умовах стрімкого розвитку технологій, викликів глобального масштабу, нестабільності. Вона забезпечує здатність освітян використовувати цифрові інструменти для навчання, комунікації та професійного розвитку. В умовах глобальної цифровізації освіти, володіння цифровими навичками стає не просто перевагою, а необхідністю. Тому цифрова компетентність є однією з базових компетентностей педагогів і передбачає наявність навичок та вмінь функціонувати в цифровому суспільстві, опрацьовувати та критично оцінювати інформаційні дані, розуміти принципи безпеки та співпраці в інтернеті, використовувати відкриті ресурси та технології для професійного розвитку, формувати у здобувачів освіти уміння ефективно користуватися цифровими технологіями та сервісами у навчальних та життєвих ситуаціях для розв’язування різних проблем та завдань, застосовувати інноваційні технології для оцінювання результатів їх освітньої діяльності, вирішувати професійні проблеми за допомогою використання цифрових технологій [1].

Концепція розвитку цифрових компетентностей тлумачить поняття «цифрова компетентність» як динамічну комбінацію знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, інших особистих якостей у сфері інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій, котра визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність із використанням таких технологій [2].

Рамка цифрової компетентності 2.0 (DigComp 2.0: The Digital Competence Framework for Citizens) ототожнює поняття «цифрова компетентність» з упевненим та ґрунтовним користуванням засобами інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у роботі (можливість працевлаштування), освіті, дозвіллі, залученні та діяльності в житті суспільства, необхідними для повсякденного соціально-економічного життя [3].

Отже, цифрова компетентність педагогів включає здатність критично оцінювати цифровий контент, забезпечувати безпеку даних і охоплює такі аспекти, як використання освітніх платформ, інтерактивних ресурсів, онлайн-інструментів для оцінювання та комунікації, адже застосування цифрових технологій в освіті сьогодні – одна з найважливіших та найстійкіших тенденцій розвитку світового освітнього процесу.

До основних міжнародних тенденцій розвитку цифрової компетентності відносять:

– інтеграцію цифрових технологій у навчання – використання онлайн-платформ, інтерактивних ресурсів та штучного інтелекту для персоналізованого навчання;

– розвиток цифрової грамотності – навчання педагогів критичному мисленню, кібербезпеці та ефективному використанню цифрових інструментів;

– глобальні ініціативи – міжнародні організації, такі як ЮНЕСКО та Європейська комісія, розробляють рекомендації та рамки цифрової компетентності для освітян.

Європейська комісія розробила дві такі ключові рамки:

– DigComp – рамка цифрової компетентності для громадян, що визначає ключові навички, необхідні для ефективного використання цифрових технологій у повсякденному житті;

– DigCompEdu – рамка цифрової компетентності для освітян, яка містить двадцять дві компетенції, розподілені на шість сфер, та передбачає шестирівневу модель професійного розвитку педагогів.

Ці документи допомагають країнам розробляти освітні програми, оцінювати рівень цифрової компетентності та впроваджувати ефективні методики навчання.

Наведемо декілька прикладів успішних програм розвитку цифрової компетентності освітян у різних країнах, адже це є стратегічним завданням систем освіти.

Фінляндія має одну з найкращих у світі освітніх систем, де цифрові технології інтегровані в навчальний процес. Програма “eTeacher” спрямована на навчання педагогів використанню цифрових технологій.

Естонія відома своєю цифровою трансформацією, включаючи освіту. Педагоги активно використовують електронні платформи та цифрові ресурси. Завдяки ініціативі “ProgeTiiger” педагогічні працівники освоюють програмування та розвивають цифрову компетентність.

Значні кошти в цифрову освіту інвестує Сінгапур, забезпечуючи педагогів сучасними технологіями та освітніми програмами.

Розвинену систему цифрової освіти має Швеція, де вчителі отримують підтримку у впровадженні технологій у навчальний процес.

Канада також активно впроваджує цифрові інструменти в освіту, зокрема через програми підвищення кваліфікації педагогів.

Ці програми демонструють ефективні підходи до розвитку цифрової компетентності освітян та можуть бути використані як приклади для впровадження в інших країнах.

Українська наукова та освітянська спільнота також вважають, що ця цінна професійна якість дозволяє створити безпечний онлайн-простір і забезпечити організацію якісного освітнього процесу у будь-яких кризових умовах. Тому за останні роки Міністерством освіти і науки України, Національною академією педагогічних наук було розроблено керівні документи, де були висвітлені основні засади компетентнісного підходу. Концепція цифрової трансформації освіти передбачає інтеграцію цифрових технологій у освітній процес та підготовку педагогів до роботи в цифровому середовищі, а Типова програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників містить модулі, спрямовані на розвиток цифрових навичок, включаючи використання онлайн-ресурсів, цифрову безпеку та інтерактивні методи навчання. У грудні 2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалено Концепцію
розвитку штучного інтелекту в Україні, а Міністерством цифрової трансформації, Міністерством освіти і науки України за сприяння проєкту “Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості” (UK DIGIT), що виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev, розроблено Рекомендації щодо відповідального впровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах освіти.

Створено національну едьютейнмент-платформу “Дія.Цифрова освіта”. Це масштабна ініціатива Міністерства цифрової трансформації України, спрямована на розвиток цифрової грамотності громадян, зокрема педагогів. Проєкт включає онлайн-платформута мережу цифрових хабів, що допомагають освітянам опановувати сучасні технології та інтегрувати їх у освітній процес.

На сьогодні освітня платформа “Дія.Освіта” містить понад 370 безкоштовних освітніх продуктів, включаючи серіали, інтерактивні симулятори, тести та гайди. Пропонує персоналізовану траєкторію навчання, що дозволяє педагогам проходити курси відповідно до їхніх потреб та рівня цифрової компетентності. На платформі розміщені освітні серіали з кібергігієни, цифрового бізнесу, штучного інтелекту та інших актуальних тем.

Курси підвищення кваліфікації педагогів з розвитку цифрової компетентності на платформі Prometheus відповідають вимогам професійного розвитку педагогічних працівників, включають сертифікацію та практичні навички для інтеграції цифрових технологій у навчання. Prometheus пропонує зручний формат навчання, що дозволяє педагогам самостійно обирати темп проходження курсів.

Відкриті освітні ресурси можуть бути реалізовані в різних форматах: відеолекції, підручники, тести, спеціальні комп’ютерні програми. При цьому під «відкритістю» розуміється не тільки безкоштовність і доступність курсу для кожного користувача інтернету, але також відсутність будь-яких обмежень у їхньому використанні. Таким відкритим освітнім ресурсом є платформа масових відкритих онлайн-курсів з розвитку цифрової компетентності педагогів Kursik.com.ua (https://kursik.com.ua), що створена у Науково-методичному центрі вищої та фахової передвищої освіти, який є амбасадором цифрової освіти педагогів.

Основні можливості платформи – курси з цифрової грамотності:

«Базова цифрова грамотність педагога» – охоплює основи роботи з цифровими інструментами.
«Проєктування електронних освітніх ресурсів» – навчання проєктуванню електронних засобів для освіти.
«Робота з Google-сервісами» – практичний курс для ефективного використання хмарних технологій в освіті.
«Проєктування та створення електронних підручників і посібників» – опанування технологіями створення електронних посібників.
«Проєктування та створення масових відкритих онлайн-курсів» – Massive Open Online Courses (MOOCs) – міжнародний термін, який використовується для позначення безкоштовних або доступних дистанційних курсів для широкого кола учасників. MOOCs – сучасний формат дистанційного навчання, який надає доступ до якісної освіти без географічних чи часових обмежень. Вони відіграють ключову роль у підвищенні цифрової компетентності педагогів, дозволяючи освоювати цифрові інструменти, методики інтерактивного навчання та принципи кібербезпеки.
«Створення електронних засобів навчання на платформі «Освітній Хаб https://hub.nmcbook.com.ua».

Не у кожного викладача є можливість створювати електронні освітні ресурси самостійно. Адже крім вміння працювати в комп’ютерних програмах для створення WEB-ресурсів, необхідно замовити хостинг, доменне ім’я ресурсу, оптимізувати ваш сайт для пошукових систем. І це не повний перелік функцій, які потрібно виконувати під час створення та обслуговування електронних освітніх ресурсів. Важливе те, що це вимагає фінансових витрат. Для того, щоб викладачі уникали труднощів під час створення авторських електронних засобів навчання, у Науково-методичному центрі створено Освітній Хаб – платформу, на якій педагоги, після короткого навчання, можуть самостійно створювати авторські освітні ресурси.

«Створюємо «підручник мрії» – підручник нового покоління» – педагогирозвинуть компетентності щодо створення рукописів підручників нового покоління та опанують комплекс програм для верстки сучасних інтерактивних підручників.
«Ефективна робота з Microsoft та Edge: нові можливості сучасних технологій Microsoft» – курс, який відкриє нові можливості сучасних технологій Microsoft.
«Ми у світі інформації». Під час проходження курсу педагоги навчаться ефективно працювати з інформацією: здобувати знання та закріплювати їх на практиці, підвищити рівень загальномовної підготовки відповідно до вимог нової редакції українського правопису; удосконалити вміння писати і переконливо доносити до читача свою позицію, ідею; навчитися дотримуватися інформаційної гігієни тощо.

Курси можна проходити онлайн у зручний час, що дозволяє педагогам навчатися без відриву від роботи.

Детальніше познайомитись з курсами підвищення кваліфікації та зареєструватись для навчання можна на офіційному сайті Науково-методичного центру ВФПО за посиланням https://nmc-vfpo.com/pidvyshhennya-kvalifikacziyi/ та освітньо-інформаційному ресурсі https://nmcbook.com.ua.

Платформа Kursik.com.ua справді є потужним інструментом для підвищення цифрової компетентності педагогів.

І як можна у статті про розвиток цифрової компетентності педагогів не зупинитись на темі впровадження штучного інтелекту? Кай-Фу Лі та Чень Цюфань у своїй книзі «Штучний інтелект 2041. Десять передбачень для майбутнього» пишуть, що сфера штучного інтелекту має величезний економічний потенціал для сучасного світу: за оцінками експертів PricewaterhouseCoopers, до 2030 року ШІ додасть до світового ВВП 15,7 трлн доларів США. Це допоможе скоротити масштаби голоду й бідності у світі. Також штучний інтелект сприятиме розробці ефективних рішень, які збережуть наш найцінніший ресурс – час. ШІ візьме на себе повсякденні завдання і звільнить нам час для виконання цікавішої або складнішої роботи. Зрештою, люди працюватимуть спільно зі штучним інтелектом, при цьому ШІ виконуватиме кількісний аналіз, оптимізацію і рутинну роботу, а ми, люди, привноситимемо свої креативність, критичне мислення і завзяття. Таким чином продуктивність роботи кожної людини підвищиться, що дасть нам змогу реалізувати власний потенціал. Заміна штучним інтелектом відбувається поступово, зрештою вона стане тотальною [6].

Деякі частини цієї статті були підготовлені за допомогою Copilot – штучного інтелекту, що допоміг структурувати матеріал, знайти джерела та сформулювати ключові тези. Ми попросили його, щоб він розповів про себе, і ось що він написав: «Я – Microsoft Copilot, штучний інтелект, створений для допомоги у вирішенні широкого спектра завдань, включаючи написання текстів, дослідження, аналіз інформації та генерацію ідей. Я підтримую освітян, дослідників та творчих особистостей у їхніх проєктах, допомагаючи ефективно структурувати матеріал, знаходити достовірні джерела та формулювати думки». Copilot запропонував зробити порівняльний аналіз платформ, про які йшла мова у статті. Ми отримали інформацію, яка нам знадобиться для подальшого розвитку платформи МООСs Kursik.com.ua.

Порівняльний аналіз Kursik.com.ua та Дія.Освіта

Основна мета:

Kursik.com.ua – Підвищення кваліфікації педагогів через онлайн-курси
Дія.Освіта – Масова цифрова освіта для всіх громадян, включаючи педагогів

Формат навчання:

Kursik.com.ua – Онлайн-курси з сертифікацією
Дія.Освіта – Освітні серіали, інтерактивні симулятори, тести

Цільова аудиторія:

Kursik.com.ua – Педагоги, освітяни
Дія.Освіта – Громадяни України, включаючи освітян

Ключові курси:

Kursik.com.ua – Цифрова грамотність, Google-сервіси, електронні освітні ресурси
Дія.Освіта – Кібергігієна, цифровий бізнес, штучний інтелект, IT-студії для шкіл

Сертифікація:

Kursik.com.ua – Сертифікати про підвищення кваліфікації
Дія.Освіта – Сертифікати з ЄКТС-балами

Доступність:

Kursik.com.ua – Онлайн, доступний для всіх
Дія.Освіта – Онлайн + мережа цифрових хабів

Додаткові можливості:

Kursik.com.ua – Форум для обговорення, практичні завдання
Дія.Освіта – Персоналізована траєкторія навчання, каталог вакансій

Ключові особливості:

Kursik.com.ua більше орієнтований на педагогів, пропонуючи курси, які безпосередньо пов’язані з освітнім процесом.
Дія.Освіта має ширший спектр курсів, включаючи загальну цифрову грамотність, кібербезпеку та професійний розвиток.
Дія.Освіта також має мережу цифрових хабів, що дозволяє проходити навчання офлайн у спеціально обладнаних центрах.

Цифрова компетентність педагогів в Україні поступово розвивається, і цей процес має вирішальне значення для модернізації освіти. Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти відіграє важливу роль у розвитку цифрової компетентності викладачів в Україні. Серед основних ініціатив Центру розробка навчальних програм з цифрової грамотності, включаючи курси з використання штучного інтелекту; проведення вебінарів та тренінгів для педагогів, що сприяють інтеграції цифрових технологій в освітній процес; конкурси та конференції, які мотивують освітян до активного використання цифрових інструментів у викладанні.

Педагогічна онлайн-майстерня ««Цифрова педагогіка: створюємо електронні освітні ресурси разом» – це щорічний освітній проєкт, спрямований на підвищення цифрової компетентності викладачів. Її мета – допомогти освітянам освоїти сучасні цифрові інструменти для створення інтерактивних навчальних матеріалів, розробки електронних курсів та використання мультимедійних ресурсів в освітньому процесі. Викладачі- учасники майстерні отримують практичні знання з дизайну освітнього контенту, роботи з освітніми платформами та технологіями геймифікації, штучним інтелектом, що сприяє модернізації викладання в умовах цифровізації освіти. У 2025 році серед учасників Педагогічної майстерні було проведене опитування щодо використання електронних освітніх ресурсів у їх педагогічній діяльності.

Результати анкетування педагогів – учасників Педагогічної онлайн-майстерні ««Цифрова педагогіка: створюємо електронні освітні ресурси разом»

1. Загальні демографічні характеристики учасників

Жінки – 83,3 %
Чоловіки – 16,7 %

2. Віковий склад викладачів

До 30 років – 4,2 %
31–40 років – 22,5 %
41–50 років – 30,8 %
51–60 років – 26,7 %
Понад 60 років – 14,2 %

Переважають викладачі з досвідом, що є показником стабільного професійного середовища та водночас викликом у сфері цифрової трансформації.

3. Педагогічний стаж

До 5 років – 13,3 %
6–10 років – 18,3 %
11–20 років – 19,2 %
Понад 20 років – 49,2 %

Майже половина респондентів має стаж понад 20 років, що свідчить про глибокий досвід, який потребує підтримки в опануванні сучасних цифрових підходів.

4. Використання електронних освітніх ресурсів (ЕОР)

Регулярно використовують ЕОР – 80 %
Іноді використовують – 20 %

Використання ЕОР стало звичною практикою для більшості педагогів.

5.Які ЕОР використовують:

PDF-посібники – 61,7 %
Електронні посібники – 32,5 %
Відеолекції – 5,8 %

Залишається великий потенціал для ширшого впровадження відеоформатів та інтерактивних курсів.

6. Потреби викладачів

Методичні рекомендації – 61,7 %
Технічна підтримка – 24,2 %
Навчання з цифрових інструментів – 14,1 %

Понад 60 % опитаних потребують чітких інструкцій, гайдлайнів і шаблонів для створення ЕОР.

7. Знайомство з платформами

Знайомі з kursik.com.ua – 66,7 %
Не знайомі – 33,3 %

Третина викладачів ще не інтегровані в систему МООС від НМЦ ВФПО, що є точкою росту для підвищення цифрової обізнаності.

8. Оцінка впровадження ЕОР у закладах освіти

Оцінка	% респондентів
1	1,7 %
2	4,2 %
3	28,3 %
4	32,5 %
5	33,3 %

Понад 65 % оцінили впровадження на «4» та «5» – високий рівень задоволеності.

Підсумовуючи результати анкетування, ми дійшли до висновку, що викладачі потребують підтримки у розвитку цифрової компетентності і зараз методисти лабораторії цифрових та медіатехнологій в освіті готують до видання навчально-методичний посібник з розвитку цифрової компетентності педагогів, яка є ключовим фактором у сучасному освітньому середовищі, оскільки технології швидко змінюють способи навчання та взаємодії між викладачами та студентами.

Зрештою, цифрова компетентність педагогів – це не лише про технології, а й про новий підхід до навчання, який робить освітній процес більш гнучким, доступним і цікавим.

Список використаних джерел

Методичні рекомендації щодо формування інформаційно-цифрової компетентності педагогічних працівників. Київ: Український інститут розвитку освіти, 2021. [Електронний ресурс]. Доступно : https://cutt.ly/urccatXE.
Концепція розвитку цифрових компетентностей, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 167-р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2021-%D1%80#Text.
Толочко С. В. Цифрова компетентність педагогів в умовах цифровізації закладів освіти та дистанційного навчання // Вісник № 13 (169). Серія : Педагогічні науки. Інститут проблем виховання НАПН України, 2021. – ORCID: 0000-0002-9262-2311. [Електронний ресурс]. Доступно: https://visnyk.chnpu.edu.ua/index.php/visnyk/article/download/358/387/447 .
European Commission. Digital Competence Framework for Educators (DigCompEdu). Joint Research Centre, 2017. [Електронний ресурс]. Доступно : https://joint-research-centre.ec.europa.eu/digcompedu_en.
Дія.Освіта – офіційний сайт https://osvita.diia.gov.ua/